підвищити прибутковість процесу надання послуг, зміцнити Діловий імідж, стабілізувати своє становище на ринку в цілому. p align="justify"> Як правило, інноваційний процес охоплює різні сторони виробничої, організаційно-технологічної, маркетинговою та управлінської діяльності, незалежно від того, як впровадження позначають самі менеджери і в яких структурних підрозділах вони його відпрацьовують. До інноваційних процесів, крім менеджерів, фахівців з маркетингу, безпосередньо виявляються причетні рядові працівники, весь персонал сервісного підприємства, фірми. У цьому випадку процес впровадження спрямований вертикально зверху вниз. Якщо нововведення впроваджується успішно, то в цю вертикаль починають інтегруватися і споживачі. У такому випадку нововведення набуває можливість поширюватися вшир: успіх нововведення дозволяє фірмі збільшити обсяг продажів, розширити число клієнтів і одночасно викликає бажання у конкурентів повторити її успіх. p align="justify"> За минуле десятиліття у російській сфері послуг здійснилася заміна всього організаційно-економічного механізму, на основі якого розгортається сервісна діяльність. На першому етапі роздержавлення сфери послуг різного роду нововведення спочатку з'являлися в сервісі великих міст - Москві, Санкт-Петербурзі, і навіть деяких обласних центрів. Потужні імпульси впровадження нових форм роботи, розширення ефективних видів обслуговування стимулювалися як зсередини корпоративної сервісної середовища, так і з боку споживачів. p align="justify"> Чимале вплив на інноваційні процеси зробили також іноземні фірми, які стали проникати в нашу країну. Багато з нововведень, які ніс з собою закордонний сервіс, були для вітчизняної сфери послуг базовими, тобто вимагали докорінної перебудови. Але були і такі нововведення, які дозволяли удосконалити лише готельні форми чи ланки обслуговування. p align="justify"> Пошлемося на систему вищої освіти (як у державному, так і в приватному сегменті), де інновації впроваджувалися повсюдно і систематично, по-перше, як відгук на запити практики в нових фахівцях, по-друге, як конкурентна тактика із зарубіжними навчальними закладами, що відкривали свої філіали в Росії. В останнє десятиліття контингент російських вузів отримав можливість:
? навчатися новим сучасним спеціальностями та спеціалізаціями у всьому діапазоні підготовки висококваліфікованих фахівців;
? використовувати нові, а також удосконалити колишні форми отримання освіти (очна, заочна, очно-заочна, дистанційна та ін), що збільшило число отримують вищу освіту в країні, розсунуло географію контингенту студентів, дозволяючи отримувати вищу освіту без переривання трудового стажу, без виїзду на здачу іспитів тощо;
? включитись в короткочасні й інтенсивні форми навчання (максимальний термін - до двох років);
? отримати другу вищу освіту, в тому числі одночасно з отриманням першого.
Слід за...