ектротехнічного комітет у Відні, професора експериментальної та технічної фізики у Німецькій вищій технічній школі (м. Прага). в 1902 р. - призвідник декан першого в Європі електротехнічного факультету.
Цісар Франц-Йосиф іменував Івана Пулюя Радником Двору, нагородив Лицарським Хрестом.
Помер І.П.Пулюй 31 січня в 1918 р. в Празі.
По закінченні курсу богослов'я Івана Пулюя очікував корисний порядок священика. Цього безпричинно хотіли і його батьки-хлібороби, які сповідували греко-католицьку віру. Іван Пулюй вибрав іншу життєву дорогу - поглиблено вивчає фізику та електротехніку. Саме ці знання підняли його для вершину світової слави. Що не прикро, все в Україні ім'я Пулюя перед недавнього часу багатьом було невідомо. Тільки з отриманням незалежності про нього заговорили, його наукові досягнення стають надбанням нації.
Вчені переважно відзначають праці Івана Пулюя в галузі молекулярної фізики - причина про коефіцієнти внутрішнього тертя і дифузії газів і пари є вихідними, якщо обчислюють такі мікроскопічні величини, один середня довжина вільного пробігу молекул, їх знак в одній граммолекулі тощо. У галузі електротехніки Іван Пулюй удосконалив технологію виготовлення розжарювальніх ниток для освітлювальних ламп, першим дослідив неонове світло. Ряд промислово розвинених країн Європи запатентували запропоновану Іваном Пулюєм конструкцію телефонних станцій та абонентських апаратів, зокрема застосування розподільчого трансформатора. За участю земляка запущено лавка електростанцій для постійному струмі в Австро-Угорщини, а також першу в Європі для змінному струмі.
До цих пір залишається спірним дилема відносний відкритті рентгенівських променів. Якщо Рентгена знає нині епоха стадо світ, то ім'я Івана Пулюя один видобуває обшири. На думку науковців, відплата Рентгена у дослідження Х-промені є помітний завищеним. Рентген надавав важливість один фактам, а не їх поясненню. Як не дивно, певний епоха він заперечував вивчення механізму явищ, у жмут числі і нововідкритих променів. Іван Пулюй досліджував мікроскопічні процеси (на атомно-молекулярному рівні). П.С.Кудрявцев в «Історії фізики» пише: «Невдала далекоглядність Рентгена була разом з тим свідченням хибності його теоретичного мислення, схильного до однобічного емпіризму. Тонкий і майстерний експериментатор, Рентген не знайшов нахилу до пошуків нового, один не парадоксально це звучить щодо автора одного з найбільших у житті фізики нових відкриттів ».
Дослідники наукових досягнень Івана Пулюя стверджують, скільки вже допомогою півтора місяці допомогою першого повідомлення Рентгена і перед появи його справний статті Пулюй подає справний грунтовна праця, присвячений вивченню Х-промені, яка містить набагато глибші проти з Рентгеном результати про природу і механізми виникнення цих променів.
Пулюеві рентгенограми мали вищу якість, ніж Рентгену, тривалий епоха залишалися неперевершеними із за технікою виконання. Пулюй зробив призвідник відтворення повного людського скелета.
На думку Ю.Грівняка, Рентген був знайомий з Пулюєм під епоха роботи в лабораторії Кундта і провадив досліди з катодними трубками під впливом Пулюя. Чи не тут бере початок «випадкове» відкриття? Гельмут Лінднер у книзі «Картини сучасної фізики» відзначає, скільки шлях, яким Рентген прийшов до свого відкриття,...