(g)> 0, тобто просвіт на трасі збільшується.  
 При g> 0 величина? H (g) <0, тобто просвіт на трасі зменшується. 
  Для України прийнято. 
  Знайдемо прирощення просвіту при зміні g: 
    При висоті передавальної антени і приймальної антени визначимо величину просвіту:. 
  Таким образом, з урахуванням рефракції величина просвіту за формулою (2.4) буде дорівнює: 
  Отримали. Робимо висновок, що висоти антен можна зменшити. (G)-Ho=15,47-10,4=5,07 м. Але так як ми використовуємо реальну трасу, врахуємо, що через метеорологічні умови просвіт Н може зміняться. Тому краще взяти висоти антен з запасом. 
   3. Розрахунок множника ослаблення 
   На відкритих інтервалах РРЛ множник ослаблення має інтерференційний характер, так як в точку прийому, крім прямої хвилі, можуть приходити одна або кілька хвиль, відбитих від земної поверхні (рис. 3.1). Точки відображення визначаються з умови рівності кутів ковзання? між дотичними до профілю в даній точці і прямими, проведеними з цієї точки в пункти передачі і прийому. На практиці можна зустріти траси з одного і з декількома точками відображення. Найбільш часті перші випадки. 
   Рис. 3.1 - Профіль траси з однією точкою відображення 
  Множник ослаблення розраховується за інтерференційним формулами. При наявності однієї відбитої хвилі: 
  , (3.1) 
   де Ф - модуль коефіцієнта відбиття від земної поверхні, що залежить від характеру рельєфу місцевості і від кута ковзання; 
  , (3.2) 
   де H (g) - просвіт на трасі з урахуванням рефракції; 
  до - відносна координата точки відбиття; 
 ?- Зрушення фаз між интерферирующими хвилями. 
 . 
  Зрушення фаз між интерферирующими хвилями знайдемо за формулою (при малих кутах? значення?): 
  , (3.3) 
   де? r - різниця ходу між интерферирующими хвилями: 
				
				
				
				
			  , (3.4) 
  ?- Фаза коефіцієнта відбиття, при малих кутах? значення? ? ?. 
  Підставимо отримані значення у формулу (3.3) і розрахуємо зрушення фаз між интерферирующими хвилями: 
    При малих кутах? значення? ? ?, 
  , (3.5) 
   де p (g) - відносний просвіт на трасі при заданому g: 
  , (3.6) 
  . 
  При р (g)=l V=1, якщо Ф=0 або Ф=1; V? l, якщо 0 <Ф <1; =1 ± (0,12? 0,15), якщо Ф=0, З? 0,7 {(максимальне відмінність). 
  При p (g)> 1 спостерігається інтерференційна картина поля. Графік залежності V від p (g) наведено на рис.3.2. Інтерференційні максимуми мають місце, якщо: 
  , (3.7) 
  , 7; 3; 4 ... 
  де т=1, 2, 3, ...-номер максимуму. 
   Рис 3.2 - Залежність V від p (g) 
   Множник ослаблення в т-м інтерференційному максимумі 
  т=1 + Фт, (3.8) 
   де Фт - модуль коефіцієнта відбиття для т-го максимуму. Інтерференційні мінімуми мають місце при 
  , (3.9) 
  , 5; 3,5; 
  де п=1, 2, 3, ... - номер мінімуму. 
  Значення...