я самого туристського комплексу.
На закінчення цього питання слід зазначити, що розвиток туризму має як позитивні, так і негативні аспекти: він забезпечує приплив іноземної валюти, допомагає вирішувати локальні проблеми зайнятості, стимулює розвиток транспортної мережі та інфраструктури регіону, рекреаційного потенціалу. Разом з тим бурхливий розвиток цієї сфери послуг загострює протиріччя між його масштабами і шкодою: відбувається певне скорочення для місцевого населення продовольчих ресурсів, запасів води, забруднюється навколишнє середовище. Тому при оптимізації розвитку цієї сфери необхідні облік світового досвіду, використання сучасних методів захисту навколишнього середовища та інших заходів збалансованості економіки. Потрібно осмислення всього кращого, що накопичено світовою практикою в цій галузі, виявлення наявних ресурсів і упорядкування нормативної та юридичної бази розвитку туризму.
Як ми бачимо, туризм - це досить динамічно розвивається галузь світової економіки, яка надає як позитивне, так і негативний вплив на економічний і соціо-культурний розвиток. Наступна подглаву даної роботи присвячена розгляду туристського комплексу, його специфічних особливостей, а також плануванню його розвитку на національному та регіональному рівнях.
.2 Туристський комплекс як об'єкт економічного планування на міжнародному рівні
У сучасній економічній літературі традиційно розглядається поняття туристського комплексу як сукупності елементів: засобів розміщення, транспортних засобів, об'єктів громадського харчування, розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного та іншого призначення, організацій, що здійснюють екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів.
На думку Л. Воронкової, туристський комплекс являє собою господарсько-організаційне та територіальне об'єднання групи туристських підприємств - готелів, ресторанів, турбаз, кемпінгів та ін [4, с.46].
Туристський комплекс - надзвичайно складне соціально-економічне поняття, ядром якого є не тільки туризм як сфера праці і капіталу з виробництва та реалізації послуг певного властивості, але і ряд супутніх галузей, що беруть участь в міжгалузевому розподілі праці і підвищують якість, різноманітність послуг, які надаються споживачеві.
Туристський комплекс спеціалізується на обслуговуванні населення з числа жителів даного та інших регіонів (внутрішні туристи), а також з числа мешканців інших країн (іноземні туристи).
Управління туристським комплексом реалізується в рамках організаційної структури, що включає три рівні: макроекономічний, мезо економічний і мікроекономічний [19, с.31]. Макроекономічний рівень - це Міністерство економічного розвитку і торгівлі РФ, Міністерство культури РФ, Міністерство фінансів РФ, Центральний банк, Державний митний комітет РФ. Мезо економічний рівень - це галузеві міністерства і відомства, місцеві органи влади. Мікроекономічний рівень - це організації туристського комплексу.
Специфіка сфери туризму як галузі національної економіки полягає в тому, що її продуктом є право на споживання певного роду послуг, в той час як самі послуги створюються в інших галузях економіки.
На мікро рівні якісна специфіка туризму, яка визначає особливості підприємницької діяльності у цій...