базі схематичної карти ґрунтових вод четвертинних відкладень Північного Кавказу) [7]
Умовні позначення: 1 - Басейн підземних вод Великого Кавказу з системою малих міжгірських і передгірних артезіанських басейнів; 2 - Монокліналь південного схилу Великого Кавказу з системою малих передгірних артезіанських басейнів; 3 - горноскладчатая область центральній частині Великого Кавказу; 4 - Гірська область моноклинали північного схилу Великого Кавказу; 5 - Смуга передгір'їв моноклинали північного схилу Великого Кавказу; 6 - Система малих артезіанських басейнів Таманського півострова; 7 - Азово-Кубанський артезіанський басейн; 8 - Басейн підземних вод Ставропольського сводового підняття і його схилів; 9 - межі басейнів другого порядку; 10 - межі басейнів третього і четвертого порядків; 11 - напрямок руху підземних вод в напірної зоні; 12 - кордон території.
Малюнок 7 - Схематична карта гідрогеологічного районування Краснодарського краю (Складена на базі схематичної карти гідрогеологічних районів Північного Кавказу) [7]
Крім цього, територія Краснодарського краю знаходиться на стику декількох тектонічних структур, що також визначає складність інженерно-геологічних умов. До основних структур відносяться: гірську споруду Великого Кавказу, предкавказском прогин, Ставропольське підняття, Скіфська плита і на самій півночі краю - виступ кристалічного фундаменту Східно-європейської платформи [9, 10].
. 3 Небезпечні інженерно-геологічні процеси
На території Краснодарського краю широко розвинені майже всі небезпечні інженерно-геологічні процеси (за винятком вічної мерзлоти): зсуви, обвали, селі, сейсмогеологічних деформації, карст, просадки, ерозія, абразія морських берегів та інші, які ускладнюють інженерно-геологічні умови краю [11].
Сейсмічність території Краснодарського краю коливається в різних межах, досягаючи максимальних значень при 10% ймовірності (карта ЗСР А) - 8 балів на Чорноморському узбережжі і в гірській частині краю. При 1% ймовірності максимальна сейсмічність - 10 балів в південній частині краю, а значної частини краю (як гірської, так і рівнинній) присвоєна сейсмічність 8 балів.
У цілому територія Краснодарського краю характеризується складними інженерно-геологічними умовами, зумовленими великою різноманітністю геологічних формацій, їх інтенсивної тектонічної нарушенностью, різноманіттям геоморфологічних форм і активної сучасної сейсмічністю. При проведенні інженерно-геологічного районування по Краснодарському краю виділено понад 630 різновидів ґрунтів, систематизованих за стратиграфо-генетичним комплексам в межах інженерно-геологічних областей з урахуванням геоморфологічного положення (карта ІГ районування). Також виділені ділянки з різним ступенем сприятливості для будівництва.
Всього по Краснодарському краю виділено:
ділянок - сприятливих для будівництва, що займають до 20% території;
ділянок - умовно сприятливих для будівництва, що займають до 50% території;
ділянок - несприятливих для будівництва, що займають до 30% території краю [12].
Це дозволяє зробити висновок, що як будівництво в цілому, так і проектування автомобільних доріг зокрема, на більшій частині території краю ведуться у відносно сприятливих і несприятливих інженерно-геологічних умовах, що відповідно накладає відбиток на характер інженерно-геологічні пошуків.
2. Особливості проектування автомобільних доріг
У даній главі наведено загальні відомості про автомобільні дороги, нормах їх проектування, а так само розкрита тема інженерно-геологічних вишукувань проводяться для їх проектування.
2.1 Загальні відомості про автомобільні дороги
У розділі буде дана характеристика автомобільних доріг як комплексного інженерно-геологічного споруди, описана їх детальна класифікація, а так само розкрито загальні принципи проектування автомобільних доріг.
2.1.1 Автомобільна дорога - комплексне інженерна споруда
Автомобільна дорога складається з комплексу споруд, що забезпечують безпечний рух транспортних засобів з розрахунковою швидкістю на всьому протязі протягом усього року за будь-яких погодних умовах.
Рух автомобілів відбувається по смузі поверхні дороги, званої проїжджою частиною. До проїжджої частини з двох сторін примикають узбіччя. Проїжджа частина розташовується на земляному полотні. Земляне полотно споруджують для забезпечення стійкості проїжджої частини і згладжування нерівностей рельєфу. На ділянках пониження місцевості, а також на сирих і заболочених ділянках земляне полотно влаштовують у вигл...