Торговельна надбавка є джерелом отримання прибутку, покриттям витрат підприємства і базою для сплати податків.
По ряду соціально значущих товарів держава регулює розміри цих надбавок (хліб, хлібобулочні вироби, молочні продукти, дитячі товари та ін.).
На валовий дохід впливають такі чинники:
Зміна цін;
Зміна обсягу товарообігу;
Середній рівень валового доходу.
Аналіз витрат обігу.
Витрати з доведення товарів від виробництва до споживачів (покупців), виражені в грошовій формі називаються витратами обігу. До них відносяться витрати на транспортування, підробіток, упаковку, зберігання і реалізацію товарів, а також адміністративно - управлінські витрати торговельних підприємств. Склад витрат обігу регламентується «Основними положеннями по складу витрат, що включаються в собівартість продукції (робіт і послуг)». Витрати обігу являють собою вартісну оцінку матеріальних, трудових та інших витрат (спожиту частина ресурсів і витрат на господарську діяльність).
Метою витрачання коштів, використання різних ресурсів є досягнення високих кінцевих результатів - певного обсягу товарообігу і необхідного прибутку. За цією ознакою всі витрати обігу ділять на дві групи: постійні та змінні.
Постійні витрати обігу являють собою витрати, які в кожний даний момент не залежать безпосередньо від величини і структури товарообігу. Ці витрати обігу є постійними тільки в короткому періоді діяльності, у міру зростання обсягу товарообігу вони мають тенденцію до зниження.
Змінними називаються витрати обігу, величина яких знаходитися в безпосередній залежності від обсягу і структури товарообігу. Сутність цих витрат можна виразити і так: до змінних відносяться витрати, пов'язані з використанням виробничих факторів, величина яких визначається змінами реалізації товарів (послуг).
Постійні і змінні витрати становлять загальну величину витрат обігу.
Метою аналізу витрат обігу є їх оцінка з позиції раціональності та виявлення можливостей щодо їх економії в поточному та майбутніх періодах. Раціональним є таке використання витрат, яке сприяє поліпшенню кінцевих результатів - безперервного росту товарообігу і збільшення прибутку.
Для досягнення зазначеної мети торговельним підприємствам необхідно:
. Оцінити величину витрат обігу підприємства в сумі і у відсотках до товарообігу за звітний період;
. Вивчити видатки за окремими статтями в сумі і у відсотках до товарообігу, встановити їх частку в сукупних витратах обігу за звітний період і тенденції зміни цієї частки в динаміці;
. Дослідити вплив факторів на зміну витрат обігу звітного періоду в динаміці і оцінити вплив витрат на кінцеві результати;
. Виявити резерви економії по окремих статтях витрат і визначити заходи щодо їх використання у поточній діяльності і майбутньому періоді.
Аналіз прибутку і рентабельності.
Більш ніж який-небудь інший показник прибуток відображає результати всіх сторін діяльності підприємства. На її величину впливає обсяг продукції, її асортимент, якість, рівень собівартості, штрафи, неустойки та інші фактори.
Прибуток впливає на такий узагальнюючий показник, як рентабельність, стан власних оборотних коштів, платоспроможність і розміри заохочувальних фондів. Виявлення резервів зростання і рентабельності може бути встановлено через систему взаємопов'язаних напрямків економічного аналізу.
На розмір прибутку впливають такі чинники:
. Обсяг товарообігу;
. Рівень валового доходу;
. Рівень витрат обігу.
. 3 Постачальники і порядок оформлення з ними договірних відносин
Частка різних постачальників в загальному обсязі поставок різна. Постачальники вибираються за такими характеристиками:
. Кваліфікований персонал;
. Хороші рекомендації;
. Якісний товар;
. Ціни близькі до цін виробників;
. Товар доставляється транспортом постачальника;
. Швидка і тимчасова доставка товару.
З кожним із представників постачальників укладено договір поставки. У разі невиконання своїх зобов'язань постачальники виплачують неустойку, так само підприємство може відмовитися від послуг постачальника.
Велика увага приділяється співпраці з місцевими виробниками та постачальниками, що дозв...
