lign="justify">? мінімальної договірної ціни на певний період;
? планування прибутку і т. д.
Аналіз беззбитковості грунтується на ряді припущень.
перше, витрати можна розділити на постійні та змінні. Ряд витрат підприємства може містити як змінну, так і постійну частини - так звані змішані витрати (до них найчастіше належать витрати на електроенергію, транспорт, утримання та експлуатацію обладнання). Змішані витрати підлягають диференціації на постійну і змінну частини. Слід також враховувати, що збереження постійних витрат на одному рівні можливе тільки в обмеженому діапазоні обсягів виробництва.
друге, залежність між обсягом реалізованої продукції та змінними витратами лінійна. У реальному житті змінні витрати можуть змінюватися в іншій пропорції. Відомо, що співвідношення змінних витрат і обсягу виробництва залежить як від життєвого циклу виробу, так і від інфляції, по-різному зачіпає ціни на куповане сировину, матеріали, заробітну плату.
третє, залишається незмінним асортимент виробів.
четверте, обсяг виробництва і реалізації в прогнозованому періоді рівні.
Дані припущення відповідають умовам масового виробництва з досить нетривалим виробничим циклом, що дає можливість широкого застосування аналізу беззбитковості на таких підприємствах. Не можуть спиратися на подібний аналіз у фінансовому плануванні підприємства авіа-, суднобудування, виробники унікальної продукції.
Основною складовою частиною аналізу беззбитковості є визначення «точки беззбитковості» («порогу рентабельності», «мертвої точки»).
Точка беззбитковості - це такий обсяг реалізації, при якому виручка покриває всі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції.
При розрахунку точки беззбитковості треба враховувати, що в моделі лінійної залежності точка беззбитковості може бути одна, в той час як на практиці функція витрат носить нелінійний характер і може перетинати лінію обсягів виробництва в кількох місцях. Тому аналіз повинен точно окреслювати межі зростання обсягів виробництва, коли припущення лінійного характеру залежності виправдані виробничими умовами.
Мінімальний обсяг реалізації (Qmin. покриває витрати на виробництво і реалізацію (EBIT=0), тобто точку беззбитковості, в одиницях продукції визначають:
або в грошовому вираженні:
де Q - кількість одиниць продукції;
Р - ціна одиниці продукції;
F-витрати постійні;
V-витрати змінні;
а - величина змінних витрат у ціні одиниці продукції;
b - частка змінних витрат у базовій виручці.
Величина прибутку при запланованих обсягах виробництва і реалізації буде дорівнює:
де EBIT - прибуток до сплати відсотків і податків.
При використанні графічного методу розрахунку на наведеному малюнку точка беззбитковості ТБН=20 штук
У точці беззбитковості лінія доходів перетинає і йде вище лінії загальних (валових) витрат, лінія прибутку перетинає 0 - переходить із зони збитків у зону прибутку.