. Мінімум під сумнів ставиться як відповідність поглядів Грушевського завданням моменту, потребам українства, так і доцільність його обрання головою Центральної Ради, було визначальним чинником української революції. Навіть сам цей факт кваліфікується як одна з головних причин майбутньої поразки української справи.
Обрання Михайла Сергійовича Головою Центральної Ради було, звичайно, визнанням перш його величезних наукових заслуг, його беззастережного авторитету в українському суспільстві. 1, очевидно, вибір цілому був вдалим.
Розмірковуючи рівно через рік над своїм життям, над новітніми подіями, Михайло Сергійович напише:" Я сам прийшов до політики через історію, і цей шлях вважаю нормальним - тільки він повинен бути проведений відповідно широко.
Звичайно, цитується лише перша частина наведеної думки, хоч не менш знаменна, варта уваги, практичного застосування і друга її частина - як досить повчальний висновок - урок видатного вченого, мислителя, в силу певних обставин змушений був стати біля державного, політичного керма країни в бурхливому океані революції.
Для теоретичного обгрунтування тогочасного висхідного політичного курсу М. Грушевський був, мабуть, порівняно з іншими, більш підготовленим. Грунтовне знання ним історії українського народу, його положення, проблем, інтересів, вражаюча працездатність та інші видатні потенційні наукові можливості, явно виділяли Михайла Сергійовича серед когорти тогочасних діячів, винесених на гребінь потужною революційною хвиль?? Й. І якщо недоліками керівництва Центральної Ради можна вважати відсутність достатнього політичного досвіду його голови, брак потрібної політичної волі, належної наполегливості, цілеспрямованості, сміливості, послідовності, здатності до політичних маневрування і навіть шахрайства (це завжди було певною мірою притаманне професійним політикам), а натомість виявлялися надмірні інтелігентність і академізм, то, ймовірно, перевершити М. С. Грушевського як теоретика української революції навряд чи кому було дано. Тому абсолютно невмотивованими і несправедливими слід визнати пізніші закиди де-кого з його колег, які вважали, що замість того, щоб всі сили присвятити справах Центральної Ради, нації і народжуваної державності, професор - академіст безпосередньо на відповідальних нарадах пописував брошурки, читав коректуру версток і т, п.
Важко взагалі на терезах історії визначити, що було для української революції важливіше, ефективніше. Однак, безперечно одне: написані професором М. С. Грушевським твори стали потужною ідейною зброєю, оснастили УКРАЇНСЬКИЙ рух конкретною програмою, лозунгами революційної боротьби, стали центром концепції українською революцією
Тим часом, сам Михайло Сергійович в автобіографічних спробах дуже скромно оцінював власну роль у тогочасних подіях:" Пробув я головою Центральної Ради тринадцять місяців, до кінця ії істновання. Важке і відповідальне було те становище. Вороги українства, які й раніше пеклом на мене дихали, у своєму осліплення вважали мене і автором українського руху, і винахідником української мови, тепер особливо всіли на мене своїми лайками і погрозами. А важче ставало, коли не було згода й між своїми - а так повинно було бути в міру того, як доводилося вирішувати, різні питання подальшого життя. При тому ж, хоча всяку відповідальність валили на мене, в дійсності мав я дуже обме...
