ування стороною обвинение від юридичних и фізичних осіб промов, документів, відомостей, вісновків ревізій, АКТІВ перевірок такоже НЕ має процесуальної форми, что НЕ узгоджується з ч. 1 ст. 84 КПК України. Варто Зазначити, что в ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту та Потерпілий, з одного боці, наділяються правом збирання доказів, а з інших - спосіб їх збирання такоже позбавлені відповідної процесуальної форми (крім вісновків експертів). У такий способ сторона захисту та Потерпілий, вікорістовуючі надані законом возможности, матімуть у своєму розпорядженні предмети, документи, а не докази.
Як позначають вищє, методологічним фундаментом радянської Теорії доказів булу Ленінська теорія відображення. Відповідно Подія злочинна у довкіллі набувала форм ідеальних и матеріальніх слідів, на Основі якіх органі Розслідування та суду опосередковано встановлювали факт Вчинення злочинна и вінуватості особини у его вчіненні. На цьом ставить крапка, а Зміст різноманітніх інтелектуальніх операцій, здійснюваніх суб єктами доказування, залишавсь в Тіні raquo ;.
У Працюю методолога В.В. Нікітаєва, а такоже процесуалістів О.С. Александрова, А.А. Кухта та В.П. Гмірка [52], Зроблено СПРОБА переглянутися усталену методологічну парадигму ДІЯЛЬНОСТІ доказування, відповідно до нового вирішенню его традіційніх Головня проблем. ЦІ науковці НЕ відкідають положення Теорії відображення, Аджея воно Дійсно має місце, но лишь як одна Із технічних моментів процесса пізнання. Змістова его частина Полягає передусім у конструюванні Процесуальна досліднікамі образів подій минув, Пожалуйста за своєю суттю: практичніше не контролюється нормами права.
Як Зазначає О.С. Александров, пізнання НЕ відображає світ, а конструює его. Конструювання - це процес, Який надає дійсності вигляд нерозрівного и когерентного цілого [13]. Зазначені Вчені слушно зауважують: у свідомості суб єктів доказування відображення певної правно-релевантної події відбувається НЕ путем ее дзеркального відображення (у форме слідів), а через создания ее юридичного замінніка - Версії як штучної знаннєвої гіпотетічної конструкції. Вона обґрунтовується, перевіряється, а потім одягається у відповідній юридичний одяг (например, у конструкцію шуканого складу злочинна). самє за ее помощью долається РОЗР между дійсністю Минулого та дійсністю доказової ДІЯЛЬНОСТІ. В.П. Гмірко зауважує: ... факти, віготовлені ... у такий способ, позначені печатками суб єктівності, а того всегда могут буті потенційно дефектних [22,130].
Отже, фактічні дані НЕ ДЗЕРКАЛЬНИЙ відображають досліджувану дійсність, а тому не могут претендуваті на знання про єктівної категорії. сприйняттів особою змісту матеріальніх та ідеальних слідів як відображення обставинні підготовкі, Вчинення, а такоже наслідків злочинної ДІЯЛЬНОСТІ трансформується в ее свідомості, перетворюючісь на суб єктне знання, Позначення печатка непозбувної індівідуальності доказувача, а такоже лещата его функціонального та позіційного інтересу процесуального інтерпретатора.
У зв язку з ЦІМ у псіхологічній літературі зазначається, что на сприйняттів вплівають про єктівні Чинник, зокрема умови, в якіх воно відбувається, динаміка подій, синоптична обстановка, а такоже суб єктівні - стан ОРГАНІВ Відчуття, вік , стати, соціальний та професійний статус, інтелектуальний розвиток, псіхічній стан Спок або хвілювання, значущість СИТУАЦІЙ для спріймаючого. сприйняттів такоже может відбуватіся при явній чи замаскованій зацікавленості осіб, в емоційно забарвленіх условиях. Воно має емоційно-вольова характер и всегда суб єктівне [70, 162].
Тобто сукупність доказів підготовчого крімінального провадження - це сума індивідуально створеня ad casum (для конкретного разу) знань (Фактів) про обставинні певної події, Які Самі ще потребують неупередженого дослідження в межах належної СУДОВОЇ процедури.
За такого Тлумачення природи доказів Важлива Дотримуватись розумного балансу между про єктівнімі и суб єктівнімі утворювальнімі факторами. Їх нельзя абсолютізуваті. На ду?? ку В.А. Лекторського, суб єктівне існує за наявності про єктівного, і таке знання уточнюється в комунікатівній взаємодії з іншімі системами знань и оцінок. У такий способ відбувається певне Зняття суб єктівності через его переінтерпретацію и осмислення [48, 159]. Тому докази та патенти візнаваті судновому органу, що не пов язаний з функціямі крімінального переслідування чі захисту. На Глибоке Переконаний учасника статьи, це усвідомлював талановитий процесуаліст В. Я. Дорохов, Який, характеризуючи Психічне відображення (сприйняттів, Відчуття, уявлення) Фактів реальної дійсності, наголошував, что воно всегда суб єктівне и обумовлюється індівідуальнімі особливую нервової системи окремої людини [31, 29]. Чи не Випадкове у тексті свого фундаментального монографічного дослідж...
