Для швидкого зниження АТ застосовують натрію нітропрусид або нітрогліцерин в/в, ніфедипін, діазоксид. Для посилення дії і його подовження використовують сильні діуретики - фуросемід.
Швидким гіпотензивним ефектом володіють гангліоблокатори - пентамін, бензогексоній.
При високому АТ зі стабільним станом застосовують каптоприл, клонідин, празозин, які знижують АТ через 15 - 20 хв.
При різкому збудженні призначають магнію сульфат, аміназин в/в або в/м.
. Гіпертензивні засоби
Це речовини, що підвищують АТ.
Гостра артеріальна гіпотензія з гострою серцевою недостатністю і судинним колапсом.
Спочатку встановлюють причину гіпотензії (інфаркт або дистрофія міокарда, отруєння хімічними речовинами). Застосовують їх при гострій (непритомність, шок, колапс) і хронічної артеріальної гіпотензії.
При гострій гіпотензії застосовують :
· Дофамін
· Норадреналін гідротартрат, мезатон, Ангіотензінамід - в 40 разів сильніше норадреналіну.
· Адреналін гідрохлорид, ефедрин гідрохлорид.
При шоці , особливо кардіогенному, хорошим ефектом володіє дофамін. в/в крапельно.
При хронічних гіпотензії використовують стимулятори ЦНС - кофеїн, кордіамін, препарати жень-шень, китайського лимонника, аралії, заманихи та ін.
Ангіотензінамід в 40 разів сильніше норадреналіну по судинозвужувального дії. Вводять в/в крапельно під контролем АТ. При п/к введенні некроз.
. Сечогінні засоби
Сечогінні (діуретичні) кошти призначені в основному для виведення з організму надлишкових кількостей води і усунення набряків різного походження. Окремі препарати використовують при захворюваннях ССС, нирок, печінки, гострих набряках мозку, легенів, при гіпертонічній хворобі, при отруєннях хімічними речовинами для прискорення виведення отрути з організму.
Провідну роль в походженні набряків відіграє затримка в організмі іонів Nа, яка призводить до підвищення осмотичного тиску та вторинної затримки води в тканинах. Тому призначення діуретиків передусім має на меті видалити надлишок Nа. Підвищення сечогінними засобами діурезу пов'язано з їх впливом на мочеобразование. За допомогою сечогінних засобів можна збільшити діурез до 6-8 літрів на добу і більше (норма - 2 літри) що призводить до зменшення набряків.
1. Діуретики, які надають пряме вплив на ниркові канальця.
Вони пригнічують функцію епітелію ниркових канальців. Це проявляється у зменшенні реабсорбції іонів Nа і відповідних кількостей води.
Діхлотіазід - Dichlothiazidum похідне бензотіадіазіна. Збільшує виведення іонів калію. Діє через 30-60 хв до 8-12 годин. Має гіпотензивну дію. Застосовують як діуретик і як гіпотензивний засіб при глаукомі. Побічний ефект - гіпокаліємія . Для її профілактики використовують калію хлорид, панангін, аспаркам.
Тривалим діуретичною дією володіє клопамід (до доби і більше).
Особливо активним, швидко і коротко чинним препаратом є Фуроемід - Furosemidum. При в/у введенні дію через 3-4 хвилини і триває 1,5-2 години, при прийомі всередину через 20-30 хвилин до 3-4 годин. Має помірну гіпотензивну активність. Застосовують як сечогінний засіб, а також при гіпертонічній хворобі (у поєднанні з іншими гіпотензивними), при набряку легенів і мозку, при отруєнні хімічними речовинами.
Слабше фуросеміду є кислота етакринова ( урегит ) - Acidum etacrynicum. Затримує зворотне всмоктування в ниркових канальцях іонів Nа +, Cl -, збільшує виділення іонів К +. Розвивається гіпокаліємія. Застосування як у фуросеміду.
Триамтерен - Triamterenum . Затримує в організмі іони К +. Активність невисока. Ефект через 2:00 до 6-8 годин. Застосовують у поєднанні з сечогінними препаратами, що спричиняють гіпокаліємію.
Диакарб - Diacarbum . Слабше фуросеміду. Застосовують при глаукомі, набряках серцевого походження, цирозі печінки.
Сполуки ртуті. Меркузал, новурит, промеран. Сприяють виділенню великої кількості сечі (до 10 л на добу). Призначають хвори...