дажу підуть до місцевого бюджету.
Однак все одно дана програма обійдеться державі набагато дорожче в чисто фінансовому плані. Адже за кожним зареєстрованим наркоманом повинно бути встановлено спостереження: така людина не повинна працювати на транспорті, у сфері освіти і ще в багатьох місцях. Крім того, у нашого МВС кошти на боротьбу з наркотиками вкрай обмежені. Існуюча федеральна цільова програма з протидії цьому злу в 2010 році була виконана лише на половину через брак коштів. Цікавий ще й той факт, що в Голландії наркомафія не стоїть на місці: постійно виводяться нові сорти анаші (спочатку легені і тому легалізованого наркотику), деякі з них за своєю дією вже сильніше героїну і кокаїну [6].
Основні наркотики, які в Росії рослинного походження, їх вирощують селяни в Середній Азії, на Далекому Сході, в Сибіру та інших регіонах. І в Росії під наркотиками сьогодні близько 1млн. гектарів. І це не вина цих людей - це їхня біда, тому, що це в основному люди похилого віку, інваліди, пенсіонери, у них немає іншого способу прогодувати свої сім'ї. Багато хто, особливо у віддалених, високогірних районах, живуть тільки за рахунок цього. У цих місцях наркотики - це гроші, якими розплачуються, міняють на товари, продукти. Це не бізнес для них, це спосіб вижити. І скільки б з повітря не запилювати отрутохімікатами ці плантації, скільки б не вводили війська в період цвітіння конопель і маку, скільки б не проводили красивих поліцейських, облав - перемогти селянство неможливо. Але у держави немає вибору. У даному випадку держава повинна проявити патронаж над цією галуззю і ввести це у свої аграрні програми. Тоді, можна буде сподіватися на те, що будуть перекриті шляхи надходження наркотиків з самої Росії, і тоді залишаться тільки привізні наркотики, з якими легше боротися шляхом перекривання каналів доставки. Взагалі в боротьбі з наркоманією найбільшого успіху, як не дивно, домоглися Сінгапур і Малайзія, де за всі операції, пов'язані з наркотиками - смертна кара.
Безумовно, антипропаганда ефективна, як і Програми профілактики та боротьби з наркоманією. І незважаючи на брак коштів в поліції, на митниці і ФСБ створені спеціальні відділи боротьби з наркотиками, але цих заходів все одно недостатньо [13].
Існуюча система наркологічної допомоги в Росії орієнтована, насамперед, на допомогу особам вже страждають хімічної зав?? симости і недостатньо ефективна для надання допомоги споживачам наркотиків на етапі захворювання. Профілактичні програми спрямовані на запобігання зловживання наркотиками і токсикантами не набули поширення в нашій країні.
Незважаючи на наявність багатого світового досвіду в галузі профілактичної наркології, оригінальних вітчизняних розробок, колективів здатних реалізувати профілактичні програми, ця основна сфера антинаркотичної діяльності залишається без належної уваги зацікавлених відомств. Основною причиною такої ситуації є наша міжвідомча роз'єднаність, відсутність єдиної стратегічної концепції профілактики.
Спроби вирішити проблему шляхом активізації діяльності наркологічної служби країни не приносять належного результату. Причин цього кілька: відсутність постійного контакту наркологів з колективами неповнолітніх (які є основним середовищем для залучення до наркотиків), труднощі первинного виявлення початкових етапів алкоголізму та наркоманії, слабка матеріально- технічна база наркологічних установ [14].
Реальним виходом із ситуації є залучення до профілактичної роботи педагогів і психологів середніх шкіл та інших установ системи освіти. Очевидно ясно, що максимальною можливістю при проведенні профілактики володіють люди, які мають постійний контакт з дітьми та підлітками, які можуть вловити ті нюанси стану та поведінки, найчастіше вислизають від батьків і фахівців наркологів.
Навчання педагогів дає можливість основам профілактичної роботи, надання їм адекватної інформації про наркологічних захворюваннях, озброєння необхідним конкретними психотехнічних і психотерапевтичними прийомами (рольові ігри, тренінги, психодрама, дискусійна робота), способам системи альтернативних наркотиків захоплень, дозволить вже в найближчому майбутньому захистити підростаючі покоління країни від наркотичної епідемії [1].
Для розкриття завдання представленої перед громадськості у протидію наркоманії, ми повинні проаналізувати сучасні підходи в профілактиці споживання молоддю психоактивних речовин, що показує їх недостатню ефективність і необхідність розробки нових концептуальних основ профілактики залежності. Все вищесказане ставить завдання пошуку потенціалу профілактичної роботи з підростаючим поколінням з попередження вживання ними психоактивних речовин і формуванню адитивного поведінки, що робить дане наукове дослідження актуальною.
2.2 ...