p align="justify"> Отже, спочатку Закон про державну соціальну допомогу був направлений на надання соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам, по суті - бідним.
. 2 Суб'єктний склад одержувачів державної соціальної допомоги
Одержувачами державної соціальної допомоги можуть бути незаможні родини, малозабезпечені самотньо проживають громадяни та інші категорії громадян, передбачені Федеральним законом «Про державну соціальну допомогу», які з незалежних від них причин мають середньодушовий дохід нижче величини прожиткового мінімуму, встановленого у відповідному суб'єкті Російської Федерації. У законі про державну соціальну допомогу дається вказівка ??на три групи осіб, які мають право на неї:
) Незаможні сім'ї або незаможні самотньо проживають громадяни;
) Реабілітовані особи та особи, визнані постраждалі від політичних репресій;
) Окремі категорії громадян, визначені в Законі.
Першою групою, найчисленнішою, є незаможні родини або незаможні самотньо проживають громадяни. Саме на цьому рівні визначається нуждаемость людини в тому чи іншому вигляді матеріального забезпечення. Критерієм нужденності є прожитковий мінімум людини. (Він є головною умовою, визначальним право на отримання такої допомоги.)
В якості іншого критерію отримання допомоги виділяються «незалежні від отримувача причини». Дане формулювання є невизначеною, оскільки в самому законі не вказані, які причини можуть вважатися «незалежними». Це призводить до того, що при наданні соціальної допомоги такі причини можна тлумачити або широко, або вузько, що істотно розширює або, навпаки звужує коло одержувачів даної допомоги. В основу критеріїв, за допомогою яких причини вважаються не залежними від громадян, можуть бути покладено: інваліди, нездатність до самообслуговування у зв'язку з престарілим віком або хворобою, сирітство, багатодітність, безробіття, відсутність визначеного місця проживання, відсутність родичів, зобов'язаних за законом надавати матеріальну та соціальну підтримку та інші обставини, які громадянин не може подолати самостійно.
Головними умовами надання державної соціальної допомоги, особам нужденним в ній, є: по-перше, наявність російського громадянства або законне проживання осіб на території Російської Федерації і дотримання ними встановленого режиму перебування; по-друге, наявність статусу незаможної сім'ї або незаможного самотньо проживає громадянина.
Друга група одержувачів державної соціальної допомоги - це реабілітовані особи та особи, визнані потерпілими від політичних репресій. Постраждалим від політичних репресій визнаються діти, дружина (чоловік), батьки осіб, розстріляних або померлих у місцях позбавлення волі та реабілітованих посмертно. Умовою надання цим категоріям громадян є наявність документа про реабілітацію або визнання їх потерпілими від політичних репресій.
Третю групу складають громадяни - одержувачі державної соціальної допомоги у вигляді набору соціальних послуг. До даної групи відносячиться:
1) інваліди війни;
) учасники Великої Вітчизняної війни;
) ветерани бойових дій
) військовослужбовці
) особи, нагороджені знаком Жителю блокадного Ленінграда raquo ;;
) особи, що працювали в період Великої Вітчизняної війни
) члени сімей загиблих (померлих) інвалідів війни, учасників Великої Вітчизняної війни та ветеранів бойових дій,
) інваліди;
) діти-інваліди.
Щоб отримати набір соціальних послуг, вищеперелічені особи надають відповідні документи, що підтверджують право на нього, потім їх включають в Федеральний регістр осіб, які мають право на отримання державної соціальної допомоги.
. 3 Види, розмір та порядок надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам
Федеральний закон «Про державну соціальну допомогу» передбачає надання даної допомоги малозабезпеченим громадянам у грошовій та натуральній формах. Грошові виплати можуть витрачатися одержувачами відповідно до цілей, на які вони надані.
Розрізняють такі форми надання соціальної допомоги:
. Грошові виплати, що надаються у вигляді соціальних допомог, субсидій та інших виплат;
. Натуральна допомога, що надається у вигляді палива, продуктів харчування, одягу, взуття і т.д.
Соціальне посібник - безоплатне надання громадянам певної грошової суми за рахунок коштів відповідних бюджетів бюджетної системи Російської Федерації;