льні дні Карбишева відвідували в лазареті радянські генерали і офіцери, німецькі та чеські комуністи. Вони говорили про міжнародне становище, перспективи війни. До думки Карбишева прислуховувались всі в'язні. За допомогою лікаря лазарету підпільники зуміли вберегти Карбишева від каменоломні і виписали в цех з розбирання старого взуття. Робота в нетопленому, задушливому і брудному приміщенні була непосильною для Карбишев. Задану норму вона не виконував і наглядач з карних злочинців багато разів бив його до втрати свідомості.
У лютому 1944 р. Карбишева відправили до концтабору Майданек. Цього разу бранців розмістили в бараках карантину і лазаретах. Карбишева лікар помістив в лазарет для хворих. Він страждав загальним виснаженням, з голодними набряками тіла, виснаженням нервової системи, склерозом судин серця, хронічним бронхітом, коростою і ураженнями гомілки. Цілий місяць він спав, як немовля, по 18 годин на добу. З допомогою інших ув'язнених, Карбишев через півтора місяці вже зміг встати на ноги, спали набряки. Тепер вечорами він охоче розповідав про свою багатою подіями життя.
На початку 1944 р. почалася евакуація в'язнів Майданека в інші табори. Дмитра Михайловича відправили в тиловій табір смерті Освенцим. Після прибуття в'язнів вивантажили з ешелонів і повели в колоні в табір. Карбишев знепритомнів і був би розстріляний, якби не йшли поруч в'язні. Вони підхопили його під руки і довели до табору, де всім вибили номер на лівій руці і відправили в холодну лазню. Багато втрачали свідомість від холодної води, деякі померли від переохолодження.
В Освенцімі вдень і вночі спалювали в печах крематорію до 15 тис. осіб на добу. Щодня з різних країн Європи прибував транспорт з ув'язненими. Придатних для роботи направляли в бараки, інших негайно відправляли в газокамерах. Маленьких дітей винищували всіх, так як вони не могли працювати на В«велику НімеччинуВ». Карбишев потрапив у бригаду прибиральників, яка повинна була з ранку до пізнього вечора вилизувати аппельплац, вичищати вбиральні і помийні ями. Але й тут Карбишев проявив себе як справжній патріот своєї Батьківщини. Дізнавшись, що в жіночих бараках умови ще гірше, ніж у чоловічих, він написав листа жінкам, в якому намагався підняти їхній дух і волю до боротьби. Вплив цього листа було велике. Ув'язненої розгорнули підпільне патріотичний рух, поширювали листівки, налагоджували допомогу хворим.
Наприкінці Жовтень 1944 зважаючи наступу Червоної Армії наближення її до Освенциму, був отриманий наказ Берліна терміново евакуювати ув'язнених вглиб Німеччини. Карбишева направили в Хейнкель - філія табору в околицях Оранненбурга. Це був авіазавод, який випускав важкі бомбардувальники. Умови роботи були вкрай важкими, особливо в гарячих і клепальних цехах. Тут генерал Карбишев підбив місцеве підпілля на саботаж, але здійснити його не вдалося, так як наліт союзної авіації знищив склад зброї. На початку лютого 1945 гестапо схопило 178 підпільників і розстріляло. Решти підозрюваних відправили до Маутхаузен для знищення, в тому числі і Карбишева.
Комендант, переглядає списки прибулих, побачив резолюцію на Карбишева - В«НебажанийВ». Він не підлягав реєстрації, і цього було достатньо, щоб розправитися з небезпечним ворогом Німеччини. Протягом двох діб генерала Карбишева катували. Вночі, після гарячого душу, генерала вивели у двір. Стояв 12-градусний мороз. З брандспойтів вдарили перехрещуються крижані струмені. Карбишев повільно покривався льодом. В«Бадьорі, товариші, думайте про свою Батьківщину, і мужність не покине вас В»- сказав він перед смертю в'язням Маутхаузена.
У 1970 р. в Києві було відкрито у будівлі місцевої школи № 2 гранітний монумент генералу Карбишеву. Його ім'ям названо провулок. Про нього написані книги. Він оспіваний поетами. Про нього складені пісні і легенди. Живописці відобразили його образ на художніх полотнах, скультори - у пам'ятниках. Борознить океани танкер В«Генерал КарбишевВ», плаває по Обі теплохід В«Генерал КарбишевВ». А неподалік від Омська є залізничні станції В«Карбишев - 1В» і В«Карбишев - 2В».
Найдена та навічно випромінює немеркнучий світло на небі зірка Карбишева.