брання (ч.3 ст.109), в період дії на всій території Російської Федерації воєнного чи надзвичайного положення, протягом шести місяців до закінчення терміну повноважень Президента Російської Федерації (ч.5 ст. 109), а також з моменту висунення нею звинувачення проти Президента Російської Федерації до прийняття відповідного рішення Радою Федерації (ч.4 ст.109).  
 Президент Російської Федерації може бути усунутий з посади Радою Федерації на підставі висунутого Державною Думою звинувачення у державній зраді або скоєння іншого тяжкого злочину, підтвердженого висновком Верховного Суду Російської Федерації про наявність у діях Президента Російської Федерації ознак злочину і висновком Конституційного Суду Російської Федерації про дотримання встановленого порядку висування обвинувачення. 
    ВИСНОВОК 
   Проведене дослідження республіки, як форми правління дозволило сформулювати наступні висновки. 
  Форма правління - це організація вищих органів державної влади: порядок їх утворення, принципи їх взаємини між собою, ступінь участі народних мас у їх формуванні та діяльності. Форма правління має основне значення конституційно-правового регулювання організації та функціонування держави. Саме вона визначає, хто і як здійснює державну владу в державно-організованому суспільстві. 
  Республіка - це форма правління, в якій вища державна влада належить виборним органам, що обирається на певний термін і несучим відповідальність перед виборцем. 
  Республіка є найбільш поширеною у світі формою правління, при якій вища влада в державі належить виборним органам - парламенту, президенту. 
  Основні ознаки республіки: 
  виборність вищих органів влади на певний строк; 
  можливість участі громадян в управлінні справами держави; 
  поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову; 
  певна процедура прийняття вищими органами влади своїх рішень. 
  Основні види республік: президентська, парламентська, змішана. 
  Головна відмінність між ними полягає в юридичній відповідальності уряду, порядок його формування та порядку виборів глави держави. 
  Президентська республіка - це форма правління, де президент безпосередньо при певному парламентському контролі формує уряд, який несе перед ним відповідальність за свою діяльність. Функції глави держави і уряду виконує найчастіше президент. 
  У парламентській республіці парламент наділений не тільки законодавчими повноваженнями, але й право вимагати відставки уряду, висловивши йому недовіру, тобто уряд, несе відповідальність перед парламентом. Президент - глава держави, але не глава уряду. 
  Існують змішані республіки, де парламент і президент в тій чи іншій мірі ділять свій контроль і свою відповідальність по відношенню до уряду. 
				
				
				
				
			  Досить широке поширення і визнання отримала практика державного будівництва, коли створюються напівпрезидентські і напівпарламентської республіки (республіки змішаного типу). 
  Що стосується форми правління в Росії, то тут слід зазначити, що вона є напівпрезидентської республікою з домінуючим становищем президента в системі влади. 
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
   Нормативно-правові акти 
  1. Конституція Російської Федерації від 12 грудня 1993 [Електронний ресурс] 
  Навчальна і наукова література 
  2. Волоснікова Л.М. Про змішаній формі правління//Держава і право на рубежі століть (матеріали Всеросійської конференції). Проблеми теорії та історії.- М .: ІГіП РАН, 2001. - С. 189-193. 
 . Комаров С.А. Теорія держави і права.- М .: Норма, 2004. - 235с. 
  4. Краснов Ю.К. Теорія держави і права: навчальний посібник - 2-е видання переглянуте і доповнене.- М .: Норма, 2007. - С. 228. 
 . Лавриненко В.М. Політологія.- М .: Юрайт, 2011. - с.250 - 251 
  6. Маклаков В.В. Конституції зарубіжних держав.- М .: Волтерс Клувер, 2003. - С.145 
  7. Масліков І.С. Юридичний словник - М .: «Дашков і Ко», 2010 - С.156 
 . Перевалова В.Д. Теорія держави і права.- М .: Инфра-М, 2003. - 425с. 
 . Сімонішвілі Л.Р. Республіка зі змішаною формою правління. М., 2005. - С.85 
 . Страшун Б.А. Конституційне (державне) право зарубіжних країн.- М .: Видавництво БЕК, 1995. - с.313. 
  11. Хропанюк В.Н. Теорія держави і права. Хрестоматія. Навчальний посібник.- М., 1998. - с.233