Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Правове регулювання інформаційного забезпечення цивільного процесу

Реферат Правове регулювання інформаційного забезпечення цивільного процесу





відповідач не вимагає розгляд справи по суті, суд залишає заяву без розгляду, що тягне закінчення процесу. Аналогічні наслідки тягне неявка боків, не просили про розгляді справи в їх відсутність, не з'явилися в суд по вторинному викликом. Якщо ж позивач просив розглянути справу за її відсутності або якщо відповідач потребують розгляду справи по суті за відсутності такого прохання, справу може бути розглянуто судом за відсутності позивача (якщо суд не визнає його участі в судовому засіданні обов'язковим) за наявними у справі доказам.

Сторони вправі просити суд про розгляд справи в їх відсутність і напрямку їм копій рішення суду.

Суд може відкласти розгляд справи за клопотанням особи, що у справі, у зв'язку з неявкою його представника з поважної причини.

У разі неявки в судове засідання свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів суд вислуховує думку осіб, що беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та виносить ухвалу про продовження судового розгляду або його відкладенні.

У випадку, якщо викликаний свідок, експерт, спеціаліст, перекладач не з'явився в судове засідання з причин, визнаних судом неповажними, він може бути підданий штрафу у розмірі до однієї тисячі рублів. Свідок при неявці в судове засідання без поважних причин по вторинному викликом може бути підданий примусовому приводу (ч.2 ст.168 ЦПК РФ).

У разі відмови від добровільної явки особа, яка підлягає приводу на підставі ухвали суду чи постанови судді, доставляється до місця виклику примусово, за допомогою супроводу його судовим приставом щодо забезпечення встановленого порядку діяльності судів або групою судових приставів.


. 3 Повідомлення учасників цивільного процесу, що знаходяться за межами Російської Федерації


Передбачені ст. 113 ЦПК РФ форми судових повідомлень та викликів застосовуються і по відношенню до іноземних громадян та іноземним юридичним особам, якщо інший порядок не встановлено міжнародним договором Російської Федерації.

У ряді міжнародних договорів під правовою допомогою розуміється виконання процесуальних та інших дій, передбачених законодавством договірних сторін, зокрема, пересилання та вручення документів.

Суд, виносячи ухвалу про сповіщення відповідача, що знаходиться за кордоном, направляє за кордон не саме визначення, а передбачені договорами судові доручення та повідомлення, складені відповідно до зразками.

Всі судові доручення направляються за кордон за загальним правилом через Міністерство юстиції Російської Федерації. Підлягають врученню документи повинні супроводжуватися перекладом на мову запитуваної держави, крім випадків, коли одержувач згоден прийняти адресований йому документ без перекладу.

При цьому згідно з договорами, укладеними з КНР, Республікою Куба, КНДР, колишніми соціалістичними країнами (Болгарія, Польща, Угорщина, Румунія, Монголія та ін.) і країнами СНД, Міністерствпро юстиції РФ співпрацює з відповідними центральними органами юстиції цих держав безпосередньо.

Установи юстиції інших держав (Австрії, Алжиру, Бельгії, Греції, Іраку, Італії, Йемену, Кіпру, США, Тунісу, ФРН, Фінляндії, Франції та ін.) при наданні правової допомоги у цивільних справах зносяться один з одним в дипломатичному порядку: Міністерство юстиції РФ направляє судові доручення в МЗС Росії, а останнє через консульські відділи посольств передає їх за призначенням.

З урахуванням цього в першому випадку для виконання доручення потрібно до 4-х місяців, у другому - до 6 місяців. Протягом зазначених строків суди повинні очікувати виконання своїх доручень і відповідно визначати дати судового засідання.

Міжнародні договори за участю Російської Федерації можуть містити норми та про інші терміни для виконання судових доручень. У разі направлення судового доручення органам держави, що бере участь в такому міжнародному договорі, судове доручення суду прямує за кордон не пізніше зазначеного в міжнародному договорі терміну до дня розгляду справи.

Судові повістки та інші документи, адресовані громадянам Російської Федерації, працюють за кордоном в російських чи іноземних установах, а також проживають разом з ними членам їх сімей, направляються через ті центральні відомства та установи, які відрядили цих громадян на роботу за кордон.

На виклик до суду іноземного громадянина, який проживає за кордоном, складаються повідомлення і доручення, які висилаються у відповідний орган юстиції для перевірки правильності оформлення документів та напрямки адресату через Міністерство юстиції Російської Федерації.

Порядок врученн...


Назад | сторінка 7 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Підготовка справи до судового розгляду в арбітражних судах. Порядок повідо ...
  • Реферат на тему: Порядок пропуску через державний кордон Російської Федерації осіб, що волод ...
  • Реферат на тему: Дії прокурора і повноваження судді по надійшов кримінальній справі прискоре ...
  • Реферат на тему: Проблема об'єднання Вищого Арбітражного суду Російської Федерації і Вер ...
  • Реферат на тему: Переміщення товарів з необхідним ветеринарним контролем через кордон Російс ...