ка припадає на одиницю довжини середньої фази, Н/м;
l=6 - відстань між ізоляторами уздовж шини, м.
Н/м
де: - iу - ударний струм, при КЗ на шинах, А;
а=0,44 - відстань у світлі між осями суміжних фаз, м, [1].
м3
де:
D - більший діаметр шини, м.
d - менший діаметр шини, м.
мм3 м3
Н/м
МПа
МПа, умова виконується.
На РУНН вибираємо жорсткі шини прямокутного перерізу.
Перетин жорстких шин вибирається по нагріванню робочим струмом і перевіряється на термічне і електродинамічне дію струмів КЗ.
Попередньо приймаємо алюмінієві шини перетином 100х8 мм.
Вибір по нагріванню робочим струмом:
А
А
Перевірка на термічна дія струмів КЗ:
мм2
Перевірка на електродинамічну стійкість:
Шина динамічно стійка, якщо
м3
Н/м
МПа
МПа, умова виконується.
Вибір ізоляторів
Для РУВН вибираються наступні типи ізоляторів:
лінійний підвісний стрижневий суцільнолитий полімерний ізолятор типу
ЛК70/220-І - 2 СП (ЛК - 70/220-А2);
опорний полімерний ізолятор типу ОСК - 10-220-А - 4 УХЛ1.
Для РУСН вибираються наступні типи ізоляторів:
лінійний підвісний стрижневий суцільнолитий полімерний ізолятор типу ЛК - 70/35-А3;
опорний полімерний ізолятор типу ОСК - 10-35-А - 4 УХЛ1.
Для РУНН вибираються наступні типи ізоляторів:
ізолятор прохідний ППЦ 10/2000-12,5 УХЛ1;
опорний полімерний ізолятор типу ОСК - 12,5-10-А - 4 УХЛ1.
Перевірка ізолятора ОСК - 10-35-А - 4 УХЛ1:
Згідно ПУЕ розрахункове навантаження на ізолятор не повинна перевищувати 60% від руйнівного навантаження [2].
де:
Fразр - руйнівне навантаження, кН;
Fрас - розрахункове навантаження, кН;
кп - поправочний коефіцієнт на висоту шини;
Низ - висота ізолятора, мм;
С - висота шини по осі ізолятора, мм.
Ізолятор по механічної міцності підходить.
Перевірка ізолятора ОСК - 10-10-А - 4 УХЛ2:
Ізолятор по механічної міцності підходить.
Перевірка ізолятора ППЦ 10/2000-12,5 УХЛ1:
Розрахунок заземлюючого пристрою
Для забезпечення безпечних значень напруг дотику і крокової в ПУЕ нормується величина опору заземлюючого пристрою:
В установках 110 кВ і вище з великим струмом замикання на землю Rз? 0,5 Ом [2]; За розрахункове опір заземлення приймаємо найменше R з=0,5 Ом.
Для заземлення використовуються природні та штучні заземлювачі. В якості природних заземлювачів використовуються водопровідні труби (2? 4 м), фундаменти опор, системи трос-опора.
Площа, зайнята устаткуванням підстанції, визначається розмірами осередків усіх розподільних пристроїв, схемою РУ, їх кількістю, габаритами силових трансформаторів, допустимими мінімальними відстанями для відкритих РП. На підстанції будемо використовувати штучні заземлювачі, у вигляді поздовжніх і поперечних, сталевих смуг (ріс.3.7.1).
Рис. 3.7.1. Загальний вигляд штучного заземлювального пристрою підстанції.
План підстанції являє собою дві площі: ОРУ 220 кВ та ВРП 35 кВ, для яких необхідно розрахувати загальний опір заземлювачів. Розрахуємо окремо загальний опір кожній площі, потім знайдемо їх суму.
ОРУ 220 кВ
Опір однієї поздовжньої смуги:
Ом
де:
- l - довжина смуги, см;
- в=5 - ширина смуги, см;
- t=80 - глибина закладення, см;
- сп=0,5 - розрахунковий опір грунту на глибині закладки (чорнозем).
де:
- к1 - коефіцієнт, що враховує просихання і промерзання грунту (при t=0,8 м, к1=1,6) [2];
- з - питомий опір грунту [2, таблиця 3.11], Ом * см * 104.
Ом
Опір всіх подовжніх смуг з урахуванням коефіцієнта використання:
Ом
де:
n - число смуг;
- зп - коефіцієнт використання, що враховує взаємний вплив смуг при розтікання з них струму [2, таблиця 3.12].
Ом
Опір однією поперечною смуги:
Ом
Опір всіх поперечних смуг з урахуванням коефіцієнта використання
Ом
ОРУ 35 кВ
Опір однієї поздовжньої смуги:
Ом
Опір всіх подовжніх смуг з урахуванням коефіцієнта використання
Ом
Опір однією поперечною смуги:
О...