ами для проведення яких є:
· відсутність протягом достатнього часу позитивних результатів при розшуку обвинувачених або підозрюваних у кримінальних справах; осіб, які вчинили злочини;
· безвісти зниклих;
· дані про неналежне реагування на доручення слідчого, органу дізнання та суду у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні, а також на письмові вказівки прокурора;
· заяви і скарги громадян про порушення їх прав і свобод неправомірними діями правоохоронних органів.
Уповноважений прокурор вправі проводити перевірки не тільки у зв'язку з надійшли до нього заявами, повідомленнями, зверненнями, але і за власною ініціативою. Крім того, перевірка може здійснюватися в плановому порядку, з урахуванням усього комплексу наявної в прокуратурі інформації про стан законності.
Сьогодні дозвіл проблем, пов'язаних з ефективною реалізацією оперативно-розшукового законодавства, має істотне значення для держави і суспільства, оскільки впливає як на загальну криміногенну ситуацію в країні, так і на рівень криміналізації суспільства в цілому, а відповідно , і на якість і рівень захищеності законних прав та інтересів громадян.
Підсумовуючи вищесказане можна зробити висновок, що зіткнення предмета оперативно-розшукової діяльності з такими конституційними правами людини, як недоторканність приватного життя, особиста і сімейна таємниця, захист честі і гідності, таємниця листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних та інших повідомлень визначає важливість і необхідність прокурорського нагляду за ОРД. Ефективний захист цих прав є принципово важливою для правової держави.
§ 2.3 Дія актів прокурорського реагування при здійсненні антикорупційної експертизи нормативних правових актів
На підставі ч.2 ст.1 lt;consultantplus://offline/ref=2204A92B1152BE96BBAD9A94DF80F9ACBF7590268425A563267070C665B13083528A4C2D84C0C4AA00u8Hgt; Федерального закону від 17 липня 2009 року № 172-ФЗ" Про антикорупційної експертизи нормативних правових актів та проектів нормативних правових актів корупціогенних чинників є положення нормативних правових актів (проектів нормативних правових актів), що встановлюють для правоприменителя необгрунтовано широкі межі розсуду або можливість необґрунтованого застосування винятків із загальних правил, а також положення, що містять невизначені, важкоздійснювані і (або) обтяжливі вимоги до громадян і організаціям і тим самим створюють умови для корупції.
відповідно до норм Федерального закону від 25.12.2008 р № 273-ФЗ Про протидію корупції під корупцією розуміється: зловживання службовим становищем, дача хабара, отримання хабара, зловживання повноваженнями, комерційний підкуп або інше незаконне використання фізичною особою свого посадового становища всупереч законним інтересам суспільства і держави з метою отримання вигоди у вигляді грошей, цінностей, іно?? про майна або послуг майнового характеру, інших майнових прав для себе або для третіх осіб або незаконне надання такої вигоди зазначеній особі іншими фізичними особами.
Тому, виходячи із зазначених положень федерального законодавства, під корупціогенним фактором необхідно розуміти такі норми-дефекти raquo ;, застосування яких може спричинити корупційні прояви посадових осіб.
Відповідно з відповідним Наказом Генпрокуратури працівники прокуратури зобов'язані забезпечити відповідно до ФЗ Про прокуратуру Російської Федерації проведення спеціальної антикорупційної експертизи прийнятих нормативних правових актів, а також внесення вимог або напрямок заяв до суду про те, щоб визнати нечинними нормативні правові акти, які суперечать федеральному законодавству, а також ще і містять корупціогенні чинники, або внести зміни у нормативні правові акти для того , щоб виключити з них корупціогенні чинники, і вживати заходів до належного виконання всіх пропонованих вимог прокурора, і ще здійснення нагляду за виконанням прийнятих судових рішень.
Крім того, прокурори повинні:
? здійснювати необхідні організаційні заходи, які спрямовані на реалізацію спеціальних повноважень з проведення антикорупційної експертизи прийнятих нормативних правових актів, включаючи необхідність покласти ці обов'язки на певних працівників;
? видавати необхідні для даного напрямку організаційно-розпорядчі документи;
? для визначення механізму, використовуваного для реалізації нових повноважень обов'язково проводити міжвідомчі наради з керівниками федеральних органів виконавчої влади, а також організацій федерального рівня, які володіють правом нормотворчості. До них відноситься: Центральний банк Російської Федерації, Центральна виборча комісія Російської Федерації, їх діючі тер...