на і емоційна аргументація. Правильно побудоване наукове міркування повинно приводити читача чи слухача до однозначного, несуперечливого і очевидного висновку.
7. Стиль художньої літератури
Цей стиль називають також художньо-белетристичним (від слова белетристика - популярна, масова література). Художньо-белетристичний стиль реалізується в процесі створення художньої літератури різних жанрів. Специфіка художньої літератури полягає в тому, що автор не просто відображає дійсність за допомогою слова. У літературному творі створюється особлива художня реальність.
Як би не був реалістичний художній текст, він завжди являє навколишню дійсність через призму суб'єктивного сприйняття автора. А вже в таких жанрах літератури, як казка чи фантастичний роман, це є само собою зрозумілим. Вигадка в літературі неминучий, але для того, щоб цей вимисел сприймався як природна частина створеного письменником чи поетом художнього простору, він повинен бути оформлений відповідними мовними засобами.
З метою надання вимислу художньої достовірності автор використовує одиниці інших стилів (наприклад, при описі молодої людини письменник може використовувати жаргонізми; оповідаючи про життя чиновника, - канцеляризми; в описі сільського побуту ви напевно знайдете діалектні слова; в науково-фантастичному романі - наукові терміни). У сучасній літературі знаходить відображення все багатство розмовної лексики; допустимими стали навіть ті елементи, які раніше вважалися абсолютно неможливими на сторінках художнього твору. Всі ці одиниці виконують в тексті особливу функцію - естетичну.
Крім створення художньої реальності, стиль художньої літератури має ще одну специфічну рису: він сильніший інших стилів впливає на емоційну сферу читача (слухача). Для літературного твору особливо важлива впливає сила створюваного художнього образу, а ця сила прямо залежить від естетичних достоїнств тексту. Тривалість життя художнього тексту в читацької аудиторії визначається виключно його естетичною цінністю. Цим пояснюється і той факт, що заборонені перш книги можуть з часом перейти в розряд класики - ідеологія досить швидко змінюється, а художні достоїнства твору залишаються незмінними.
У художній літературі слова, форми і конструкції можуть набувати якісно інше значення, що проявляється в їх метафоричному вживанні. Образність - ще одна найважливіша риса художньо-белетристичного стилю. Щоб намалювати яскраву картину, передати настрій, підкреслити ті чи інші деталі, автори використовують різноманітні засоби виразності (епітети, метафори, порівняння, уособлення та ін.).
Правила використання засобів мови в різних функціональних стилях, в різних ситуаціях спілкування називають стилістичними нормами. Порушення стилістичної норми призводить до стилістичним помилок. Як правило, подібні помилки пов'язані з використанням слова без урахування його стилістичної приналежності. У цьому випадку порушується мовна доречно?? сть. Крім того, стилістичні помилки виникають при невмілому вживанні емоційно забарвленої лексики, яка є переважно розмовної. Наприклад: Дружки Пугачова зрадили його .
Емоційне забарвлення слова дружки робить недоречним його вживання в даному контексті.
Уникнути стилістичних помилок допомагає знання правил оформлення висловлювань різної стилістичного забарвлення, а також глибоке знання самої мови, що забезпечує можливість відбору мовних засобів у процесі спілкування.
стилістичне оформлення тексту дозволяє розкрити його зміст відповідно до вимог і нормами, пропонованими до спілкування в тій чи іншій сфері життєдіяльності людей. Стиль нерозривно пов'язаний з тематичним і композиційним єдністю тексту.
Використовувані літератури
1. Словник-довідник лінгвістичних термінів. Изд. 2-е.- М .:
2. Просвітництво. Розенталь Д.Е., Теленкова М. А.
. (За матеріалами підручника В.В. Бабайцева. Російська мова. Теорія. 5-11 класи
4. Граматика російської мови. М.,
5. Стилістичний енциклопедичний словник російської мови
. Греков В.Ф. та ін. Посібник для занять з російської мови. М., Просвітництво,
. Костомаров В.Г. Російська мова на газетній шпальті. М.,
. Російська мова та культура мови: Підручник/Под ред. Проф.В.І. Максимова.- М .: Гардаріки, 2003.