ий закінчувати свій виступ.
Основними видами укладення є:
. Полемічне висновок. Як і полемічне вступ даний вид укладення заснований на подання тез і антитезисів та оспорювання оратором своїх власних тверджень, однак, в більш стислому і конкретному варіанті.
. Узагальнення. Даний тип укладення характеризується підбиттям підсумків всього вищесказаного шляхом логічного пов'язаного повторення як інформації викладу, так і думок, висловлених у ході міркування.
. Висновок. Це найбільш короткий вид ув'язнення, який використовується, головним чином, в промовах з об'ємною основною частиною, що володіє високою інформаційною щільністю. В рамках загального висновку коротко вказується на виведені в ході міркування тези і формулюються пропозиції оратора за рішенням розглянутої в рамках виступу проблеми.
. Спонукання. Даний вид укладення спрямований безпосередньо на провокування будь-якої реакції у аудиторії. Надзавданням оратора в даному відношенні є спонукання діяти або думати співвідносно думку. Однак наявність будь-якої позитивної реакції аудиторії вже досить важливо і свідчить про наявність певної популярності оратора в цієї аудиторії.
. Клаузула, або ефектна кінцівка мови. Такий вид укладання використовується, як правило, в промовах не науковою спрямованості і може бути використаний в публічних виступах, які повинні викликати непреривавшуюся протягом виступу інтерес аудиторії. У цьому випадку такий висновок сприяє остаточному закріпленню у аудиторії загального враження від оратора і його мови, а також від висловлених в ході неї тверджень.
Мистецтво побудови висновку полягає в тому, щоб створити у аудиторії чітке враження, що далі говорити вже нічого. Найбільш корисним в даному відношенні є метод «смислового кільця», коли оратор повертаєтьсядо якої-небудь колоритною вступній фразі, до епіграфа мови, підтвердивши його або відповівши на поставлене в ньому питання.
В цілому можна сказати про те, що підведення підсумків та висловлювання власних пропозицій допомагає закріпити враження від публічної промови, а також основні ідеї, висловлені в ході нього. І мистецтво оратора полягає в тому, щоб знову привернути увагу аудиторії вже на останньому етапі свого виступу.
ВИСНОВОК
Підводячи підсумок науковому дослідженню, проведеному в рамках даної курсової роботи, можна зробити висновок про те, що структурування публічного виступу є одним з найважливіших процесів, здійснюваних у процесі підготовки до такого виступу. При цьому в структуру публічного виступу за загальним правилом не включаються підготовчий і резюмують етап, так як, виходячи з прийнятого в теорії визначення публічної промови, основною її особливістю виступає відкритість. Іншими словами, публічний виступ завжди відбувається перед певною аудиторією, розраховане на контакт і взаємодію з нею. Отже, воно починається з моменту першого вербального контакту автора з аудиторією і закінчується останнім таким контактом.
У теорії, як правило, виділяється кілька видів публічних промов, що розрізняються залежно від змісту їх структурних частин, а також від процентного співвідношення таких частин один з одним. До таких типів промов відносяться аргументує, інформаційна та емоційна мови.
Основними структурними елементами будь-якого публічного виступу є вступ, основна частина і висновок. Представлена ??структура є традиційною і існує в теорії публічного виступу вже досить тривалий час. При цьому в рамках кожного з структурних елементів, як правило, також виділяються їхні власні структурні частини. Крім того, для практичного застосування значну роль відіграють ще й види зазначених вище структурних частин.
Вступ є першою структурною одиницею будь публічної промови. Воно спрямоване на підготовку аудиторії до сприйняття основної частини мови, захоплення її уваги. Саме від первинного поведінки і першої фрази оратора буде в кінцевому підсумку залежати загальне враження від нього слухачів, а значить і ставлення до його мови і висловленим в ході неї тезам в цілому. У теорії виділяється кілька видів вступу, які також визначають і подальшу побудову інших структурних елементів мовлення. До таких видів відносяться: пряме початок, «тонкий підхід», звичайне вступ і полемічне вступ. Вибір кожного конкретного виду вступу залежить від індивідуальних особливостей оратора, аудиторії й мови, умов публічного виступу, обстановки його здійснення і так далі.
Безумовно, найбільше значення в рамках структури публічного виступу надається його основної частини, так як саме вона несе на собі основне смислове навантаження виступу. При цьому даний елемент у свою чергу також поділяється на дві частини - виклад і мірку...