Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Ирада Зейналова: журналістський шлях від кореспондента до ведучою інформаційно-аналітичної програми

Реферат Ирада Зейналова: журналістський шлях від кореспондента до ведучою інформаційно-аналітичної програми





ТБ.

Аналітичні виступи в сучасних російських ЗМІ відрізняються за своєю глибиною, рівню майстерності. Деякі з них серйозні і розраховані на відповідну аудиторію. Інші щодо легковагі, поверхові й націлені на аудиторію, не обтяжену прагненням заглиблюватися в суть справ, про які йде мова. Але це не означає, що одні з них потрібні, а інші ні. Кожен тип аналітичних публікацій вирішує свою задачу. Проте російське суспільство об'єктивно в першу чергу зацікавлений у масової інформації високої якості, що відбиває його базові потреби. Це значимо і для інформації аналітичного плану. Тому освоєння методики створення аналітичних текстів, дійсно допомагають розібратися в причинно-наслідкових відносинах між явищами сучасного життя, правильно оцінити їх, необхідно для професійного зростання майбутнього журналіста-аналітика.


1.3 Соціальні функції ЗМІ


У якості найважливішої або, краще сказати, першою серед рівних, слід назвати інформаційну функцію сучасних ЗМІ. Кожна людина зокрема і суспільство в цілому мають суверенне право на отримання цікавить їх без будь-яких обмежень (за винятком відомостей, що стосуються приватного життя). Це всеосяжне право визначено Декларацією прав людини і записано в конституціях усіх демократичних держав. Причому важливо підкреслити, що мова йде про об'єктивну, достовірної, що не інтерпретованої на догоду тому чи іншому політичному течією інформації. Люди хоча знати факти, і журналісти зобов'язані повідомляти їм саме факти, а не свою думку про ці факти.

Це зовсім не означає, що журналістська інформація завжди і у всіх випадках повинна бути позбавлена ??будь-якої тональності і забарвлення, як зовсім не означає, що журналісти не повинні мати власної думки з приводу фактів, що повідомляються. Вся справа в тому, яке завдання стоїть перед журналістом і яку функцію в тому чи іншому випадку виконує орган масової інформації. Як приклад продемонструємо це положення на діяльності телевізійних компаній.

Програма «Час» Першого каналу, або «Вести» Російського телеканалу, або щоденні випуски програми «Сегодня» НТВ - це своєрідні інформаційні бюлетені, розраховані на максимально масову аудиторію. Саме з них переважна більшість наших співвітчизників черпають відомості про події поточного дня. Тут не міс?? про для детального аналізу і докладного коментування. Завдання випусків - максимально точно, докладно і достовірно повідомити про все, що відбулося за день. Повідомити тільки факти, по можливості не загубивши нічого суттєвого. Пояснення цих фактів, пошук причинно-наслідкових зв'язків різних подій, визначення перспектив і тенденцій - завдання інших передач (наприклад, «Постскриптум» ТВЦ) та інших журналістів.

Відділення фактів від думок - питання професійної майстерності журналіста. Виконання інформаційної функції ЗМІ припускає повідомлення фактів, відсторонене від думок тих чи інших політично заангажованих осіб.

Пропагандистська функція ЗМІ довгий час ототожнювалася з відсутністю об'єктивності, неприйняттям політичного плюралізму. Однак з настанням ери гласності, свободи слова, наполегливим рухом країни до громадянського суспільства всі ці ознаки майже відразу пішли з вітчизняних ЗМІ. А глибинна суть пропагандистської функції ЗМІ, яка визначається як постійне цілеспрямоване вплив на аудиторію з метою утвердження певного способу життя, політичних і духовно-моральних цінностей, залишається.

Здається, пропагандистська функція в такому трактуванні пронизує всю діяльність журналістської системи. І суть її не змінюється, коли деякі дослідники пропонують іншу назву, наприклад, соціально-педагогічна функція. Треба пам'ятати, що політичні, економічні та інші умови існування суспільства постійно змінюються, видозмінюється навіть середу проживання людини, і допомогти аудиторії адаптуватися до цих змін - найважливіша соціально-педагогічна завдання журналістики.

Іноді соціально-педагогічну функцію визначають також як управлінську. Фактично всі функції ЗМІ перетинаються між собою: інформаційна вливається в пропагандистську, управлінська в соціально-педагогічну. І все ж видається раціональним виділити як самостійну функцію соціального управління, хоча мова, звичайно, йде не про буквальне регулюванні державного і суспільного життя, але про обов'язки ЗМІ донести до кожного громадянина країни загальнообов'язкові нормативні акти, прийняті владними структурами, роз'яснити існуючих законів та приписів, мобілізувати населення на їх виконання, виховувати в громадянах законослухняність (чого так не вистачає російській публіці), а у разі невідповідності чинних законів міжнародним нормам, правам людини або просто неефективності тих чи інших статей - привернути до них увагу громадськості та законодавців, домагатися приведення закон...


Назад | сторінка 7 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Юридичні факти та їх склад у сімейному праві. Поняття спорідненості і влас ...
  • Реферат на тему: Роль засобів масової інформації у формуванні стилю життя суспільства
  • Реферат на тему: Засоби масової інформації в політичному житті сучасного суспільства
  • Реферат на тему: Соціально-економічні та політичні права і свободи людини і громадянина
  • Реферат на тему: Місце Центрального Банку в економіці країни, його завдання та функції