дованим, а процес ліквідації завершеним з моменту внесення відповідного запису в єдиний державний реєстр юридичних осіб.
1.2. Деякі правові питання створення акціонерного товариства на базі майна боржника
Реформа російського законодавства про неспроможність (банкрутство) отримала своє вираження в новій редакції Федерального закону [4]. Поява нової відновлювальної платоспроможність боржника процедури фінансового оздоровлення, більш детальна регламентація процедури зовнішнього управління красномовно свідчать про пріоритету/с законодавця - со-
зберігати боржника і відновити його платоспроможність. Новий Закон вніс суттєві зміни в порівнянні з попереднім порядком.
Визначення зовнішнього управління не змінилося, це як і раніше процедура банкрутства, застосовуваний до боржника з метою відновлення його платоспроможності (ст.2 Закону). Одна з головних відмінностей зовнішнього управління від процедури фінансового оздоровлення полягає в тому, що керівник боржника відсторонюється від виконання своїх обов'язків і призначається зовнішній керуючий. На зовнішнього керуючого покладається здійснення заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачених ст. 109 Закону. У числі таких заходів названі:
- перепрофілювання виробництва;
- закриття нерентабельних виробництв;
- стягнення дебіторської заборгованості;
- продаж частини майна боржника;
- поступка прав вимоги боржника;
- виконання зобов'язань боржника власником майна боржника унітарного підприємства, засновниками (Учасниками) боржника або
третьою особою або третіми особами;
- збільшення статутного капіталу боржника за рахунок внесків учасників і
третіх осіб;
- розміщення додаткових звичайних акцій боржника;
- продаж підприємства боржника;
- заміщення активів боржника;
- інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
Всі перелічені заходи повинні бути включені в план зовнішнього управління, який затверджується в установленому порядку зборами кредиторів (Ст.107 Закону). Підсумком їх здійснення має стати згідно п.1 ст. 106 Закону повне відновлення платоспроможності боржника, тобто відсутність ознак банкрутства, встановлених ст. Зх Закону. p> Слід відзначити, що для визнання проведення зовнішнього управління успішним недостатньо констатації відсутності ознак банкрутства. По-сле задоволення вимог кредиторів боржник повинен мати можливість продовжувати господарську діяльність. Виходячи з цього можна стверджувати, що мета зовнішнього управління не тільки відновити платоспроможність боржника, а й забезпечити його подальшу діяльність.
Для Росії характерний істотно низький відсоток завершення зовнішнього управління відновленням платоспроможності боржника. Більшість боржників переходить з цієї процедури в конкурсне виробництво. Однак драматичним такий результат найчастіше буває для власника майна боржника або його засновників (Учасників). З точки зору кредиторів подібна ситуація не така погана, як може здатися. Вони можуть розраховувати на отримання хоча б якоїсь частини боргу, в той час як за відсутності процедур банкрутства відносно боржника кожен окремий кредитор мав би набагато менше шансів отримати належне йому. Природно, мова йде про проведенні зовнішнього управління з дотриманням прав та інтересів усіх учасників процедури.
Незважаючи на ліквідацію юридичної особи-боржника в ході конкурсного виробництва, його бізнес може бути збережений, і з точки зору економічної ефективності це великий плюс. Подібне можливе, коли планом зовнішнього управління було передбачено продаж бізнесу або створення акціонерного товариства на базі майна боржника. Запитання останнього слід висвітлити докладніше.
Створення акціонерного товариства на базі майна боржника не було спеціально передбачено раніше діючим Федеральним законом від 8 січня 1998 р. N 6-ФЗ "Про неспроможність (Банкрутство) "(далі - Закон 1998 р.), але воно цілком вкладалося у відкритий перелік заходів з відновлення платоспроможності боржника, встановлений ст.85 цього Закону. Як міра відбудови платоспроможності можливість створення акціонерного товариства закладалася в план зовнішнього управління, який в установленому порядку затверджувався зборами кредиторів.
У нині чинному Законі подібна міра відновлення платоспроможності іменується "заміщення активів боржника". Відповідно до його ст.115 на базі майна боржника може бути створено одне або кілька відкритих акціонерних товариств. Якщо створюється одне акціонерне товариство, до його статутного капіталу вноситься все майно, в тому числі майнові права, входять до складу підприємства і призначені для здійснення підприємницької діяльності. Згідно наведеній статті складу підприємства визначається в Відповідно до п.1 і 2 ст.110 Закону. Визначення підприємства, що міститься в п.1 ст.110 Закону, відповідає визначенню, даному в п.1 ст.132 ГК РФ (під ним р...