али проведені там економічні реформи, спрямовані на формування ринкового середовища. При цьому залежно від конкретних умов і соціально-економічного становища, глибина і темпи системних перетворень в окремих державах на початковому етапі суттєво різнилися. Наприклад, якщо в Росії і Киргизії домінували (хоча і не завжди послідовно) елементи В«шокової терапіїВ», то в інших країнах азіатського регіону, а також у Білорусії створення ринкових механізмів відбувалося більш плавно. p> Незважаючи на зберігаються між окремими країнами відмінності у механізмах функціонування економіки, в цілому можна констатувати, що до теперішнього часу в державах Співдружності закладені основи ринкового господарства. При цьому основним інструментом інституційних перетворень була приватизація власності, що знаходиться в руках держави. Найбільш інтенсивно цей процес протікав у Росії, Киргизії, Казахстані та Молдові. p> У підгрупі країн Центральної та Східної Європи, включаючи Балтію, економічне зростання почалося вже в середині 90-х рр.., І поступово ці країни, ймовірно, відновлять свої позиції у світовому господарстві. Найбільша зміна, особливо в останні двадцять років, зазнала економічна міць головної країни з перехідною економікою Китай. За цей час його частка у світовому ВВП зросла приблизно в 3 рази, перевищивши 10% (за даними МВФ-12%). Китай перетворився на другу за економічною потужністю державу світу, обігнавши в самому кінці 80-х рр.. СРСР, а в середині 90-х рр.. і Японію. Успіх китайських економічних реформ багато в чому пов'язаний з особливостями обраної тактики - поступовим здійсненням реформ, асинхронність економічних і політичних перетворень, вмілим ідеологічним їх забезпеченням. Незавершений характер індустріалізації зробив можливим в КНР формування недержавних укладів економіки не на базі державного сектора, а поряд з ним. Під чому завдяки цьому були досягнуті високі темпи економічного зростання. Тим Проте, він вельми не рівномірний. Характерною рисою перетворень у Китаї є тісний взаємозв'язок внутрішніх економічних реформ і заходів з активізації зовнішніх економічних зв'язків. Процес лібералізації зовнішньоторговельного та інвестиційного режимів носить поступовий характер. Залучення іноземного капіталу в китайську економіку багатоваріантно: використовуються різні організаційні форми спільних підприємств, різноманітні типи вільних економічних зон, диференційні методи податкового стимулювання інвестицій.В p> Основи економічної теорії: навчальний посібник, М: Академічний проект, 2002 р., 236 с
Світова економіка, Булатов А. С., Москва юрист, 2003 р., 691 с. p> Проблеми перехідної економіки в Росії.
Перехідним періодом в Росії є пост комуністичний перехід. У цей період йшов різкий спад у всіх напрямах економіки держави. Спостерігалося падіння аграрного виробництва. Перш за все це пов'язано з тим, що і в дореформений час аграрна економіка країни була в вкрай депресивному стані, реформи перевели ...
