надходження.  При цьому види стягнутих податків, їх ставки, суми зборів розподіляються за рівнями так, щоб задовольняти потреби країни та громадян, уникаючи в той же час надмірного податкового тягаря.  Одна з особливостей податкової системи та системи державного регулювання в США полягає в тому, що деякі види податків стягуються на всіх трьох рівнях, інші - лише на одному (або двох) рівнях.  
 Головний принцип американської моделі бюджетного федералізму полягає в забезпеченні практичній незалежності повноважень у сфері оподаткування штатів і федерального уряду.  Рівні податків досить твердо закріплені за відносно самостійними, формованими переважно за рахунок власних джерел, бюджетами.  Федеральні податки в США надходять переважно у федеральний бюджет, податки штатів - до бюджетів штатів, місцеві податки - до місцевих бюджетів. 
  У сучасному вигляді податкова система США, що служить інструментом розвитку ринкових відносин, досить складна і різноманітна.  Згідно із законодавством, правом встановлювати власні податки володіє не тільки федеральний уряд, але і уряди штатів і територій, а також місцеві органи влади в містах, графствах, округах і т.д. 
  Центральне місце у фінансовій системі США належить федеральному бюджету.  Через нього проходять близько 65% сукупних доходів і витрат консолідованого бюджету, 35% - частка інших двох рівнів, розподіляється між штатами та місцевими органами влади у відношенні 2 до 1. 
  За федеральними органами закріплені витрати загальнонаціонального значення (на військові цілі і міжнародні справи, на фінансову підтримку будь-яких галузей і секторів національного господарства; на утримання федерального державного апарату; на управління федеральним державним боргом і т.д.).  На частку влади штатів і місцевих органів припадає значна частина державних витрат, пов'язаних з фінансуванням соціальних потреб місцевого господарства, адміністративного апарату.  При цьому федеральні податки єдині і обов'язкові для всіх жителів країни, тоді як місцеві податки територіально розрізняються. 
				
				
				
				
			  Основним джерелом доходної частини бюджетів є податкові надходження.  У доходах федерального бюджету переважають прямі податки, в доходах штатів - непрямі, в доходах місцевих органів влади - прямі, майнові податки. 
  Американська модель бюджетного федералізму характеризується високим ступенем фіскальної автономії субнаціональних органів влади як у частині витрачання бюджетних коштів, так і у сфері формування доходної частини їх бюджетів.  Структура дохідної частини бюджету кожного з рівнів володіє істотними відмінностями: 
  - для федеральних податків характерна прогресивна шкала, тому основний тягар їх сплати лягає на найбільш забезпечені верстви населення; 
  - місцеві податки мають плоску або в деяких випадках регресивну шкалу, що сприяє більш рівномірному участі мешканців тієї чи іншої території у формуванні дохідної частини її бюджету. 
  Найбільш значущим джерелом федеральног...