/p>
Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці - вирішальній сфері людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних чинників економічного зростання. Повинен бути забезпечений перехід до економіки вищої організації й ефективності із всебічно розвиненими продуктивними силами і виробничими відносинами, добре налагодженим господарським механізмом. В значній мірі необхідні умови для цього створює ринкова економіка.
При обгрунтуванні та аналізі всіх показників економічної ефективності враховуються фактори підвищення ефективності виробництва за основними напрямами розвитку та вдосконалення виробництва. Ці напрями охоплюють комплекси технічних, організаційних і соціально-економічних заходів, на основі яких досягається економія живої праці, витрат і ресурсів, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. Найважливішими факторами підвищення ефективності виробництва тут виступають:
- прискорення науково-технічного прогресу, підвищення технічного рівня виробництва, виробленої і освоюваної продукції (Підвищення її якості), інноваційна політика;
- структурна перебудова економіки, її орієнтація на виробництво товарів народного споживання, конверсія оборонних підприємств і галузей, вдосконалення відтворювальної структури капітальних вкладень (пріоритет реконструкції і технічного переозброєння діючих підприємств), прискорений розвиток наукомістких, високотехнологічних галузей;
- вдосконалення розвитку диверсифікації, спеціалізації і кооперування, комбінування і територіальної організації виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці на підприємствах і в об'єднаннях;
- роздержавлення і приватизація економіки, вдосконалення державного регулювання, господарського розрахунку і системи мотивації до праці;
- посилення соціально-психологічних факторів, активізація людського чинника на основі демократизації і децентралізації управління, підвищення відповідальності та творчої ініціативи працівників, всебічного розвитку особистості, посилення соціальної спрямованості у розвитку виробництва (підвищення загальноосвітнього і професійного рівня працівників, поліпшення умов праці і техніки безпеки, підвищення культури виробництва, поліпшення екології).
Серед усіх факторів підвищення ефективності та посилення інтенсифікації виробництва вирішальне місце належить роздержавлення і приватизації економіки, науково-технічному прогресу та активізації людської діяльності, посиленню особистісного фактора (комунікації, співпраця, координація, прихильність справі), підвищенню ролі людей у виробничому процесі. Всі інші фактори знаходяться у взаємозалежності від цих вирішальних чинників.
Залежно від місця і сфери реалізації шляхи підвищення ефективності поділяються на загальнонаціональні (державні), галузеві, територіальні та вн...
