цесуального становища допитуваного та особливостей його особистості, від бажання або небажання допитуваного давати свідчення (безконфліктна, конфліктна або змішана обстановка допиту) і від інших факторів.  
 Неприпустимо застосування таких тактичних прийомів, які: 
  засновані на обмані; 
  пов'язані із загрозою і шантажем; 
  сполучені з фізичним і психічним насильством, приниженням честі і гідності допитуваного; 
  пов'язані з спонукою допитуваного до дачі неправдивих показань, обмові і самообмови; 
  засновані на використанні низинних спонукань (користі, помсти і ін), релігійних почуттів, невігластва і забобонів допитуваних. 
				
				
				
				
			   Допит підозрюваного і обвинуваченого. 
В  
 Допит підозрюваного - це невідкладна слідча дію, що визначає специфіку тактики його виробництва. По-перше, підготовка до допиту повинна бути проведена у строки, зазначені в ст. 123 КПК. По-друге, у слідчого до моменту допиту є докази, які дають підстави, хоча і з великим ступенем ймовірності, але лише припускати причетність підозрюваного до скоєння злочину. По-третє, особистість підозрюваного практично не вивчена і тому тактика допиту визначається, головним чином, вже в ході самого допиту. Все це вимагає від слідчого вміння в стислі терміни ретельно проаналізувати вихідну інформацію і скласти план допиту. 
  У момент допиту підозрюваний чи розгублений у зв'язку з несподіваним затриманням і готовий дати свідчення, або, навпаки, збуджений, агресивний і налаштований заперечувати причетність до скоєння злочину. 
  У першому випадку допит підозрюваного протікає в так званої В«безконфліктної ситуаціїВ» і полягає в тому, що підозрюваний повідомляє слідчому відомості, що відносяться до події злочину, в тій послідовності і в тому обсязі, як вважає за потрібне. У даній ситуації слідчий шляхом постановки допитуваному питань (доповнюючих, уточнюючих, нагадують) направляє його розповідь так, щоб допитуваний викладав відомості в тій послідовності, як відбувалася подія, про який він дає свідчення. При цьому слідчий повинен направляти розповідь допитуваного на максимально повне і деталізоване виклад відомостей про обставини вчиненого злочину. 
  Переконатися у достовірності отриманих показань слідчий повинен шляхом постановки контрольних питань, спрямованих на з'ясування обставин, що дозволяють перевірити правильність певного пояснення. 
  Іноді підозрюваний охоче дає свідчення про одних обставинах і ухиляється від дачі показань про інші обставини. У такому випадку доцільно зосередитися на з'ясуванні тих обставин, про яких підозрюваний повідомляє охоче, а потім направити допит в русло з'ясування тих обставин, які ще не знайшли свого відображення в його свідченнях. У цьому зв'язку слідчий може чинити психологічний вплив на підозрюваного: 
  спонукати допитуваного відмовитися від протидії та введення слідчого в оману; 
  створювати враження про безнадійність т...