цесу, будучи засобом вирішення проблем, виникнення яких потенційно можливе на будь-якій його стадії. У складі інноваційної діяльності зазвичай виділяються шість основних її видів:
В· виробниче проектування, включаючи підготовку планів і креслень, передбачених для визначення виробничих процедур, технічних специфікацій, експлуатаційних характеристик;
В· технологічна підготовка і організація виробництва, що охоплюють придбання виробничого обладнання, здійснення змін в них, а також у процедурах, методах і стандартах виробництва і контролю якості; пробне виробництво або випробування ; якщо передбачається подальше доопрацювання конструкції;
В· придбання нематеріальній технології з боку у формі патентів, патентних ліцензій на використання винаходів, промислових зразків і корисних моделей; результатів досліджень і розробок; безпатентних ліцензій (ноу-хау, угоди на передачу технологій) та послуг технологічного змісту (інжинірингових, консультативних та ін);
В· придбання упредметненої технології - машин та обладнання;
В· підготовка та перепідготовка персоналу у зв'язку з застосуванням нових технологій і обладнання;
В· маркетинг нових продуктів, що передбачає види діяльності, пов'язані з випуском нової продукції на ринок, виключаючи розгортання дистриб'юторських мереж. [7 c 10]
Статистика вивчає кількісні параметри явищ і процесів у сфері науки та інновацій в єдності з їх якісною природою. Головним завданням статистики науки та інновацій є задоволення потреб суспільства у достовірній і надійній статистичної інформації про величину, структуру і динаміку ресурсів і результатів наукової та інноваційної діяльності, їх вплив на соціально-економічний розвиток країни. Предметом статистики науки та інновацій є розробка визначень і класифікацій, системи відповідних показників і методології їх обчислення. p align="justify"> Для характеристики розвитку науки та інновацій у вітчизняній і зарубіжній економічній літературі, практиці науково-технічної політики широко застосовується поняття наукового та інноваційного потенціалу. Поява даного поняття пов'язано з необхідністю розробки такої економічної категорії, яка б відображала найбільш загальні, істотні властивості, ознаки та зв'язку науки та інновацій як виду діяльності, служила б основою для формування системи відповідних показників і методології їх кількісного виміру. p align="justify"> Науковий та інноваційний потенціал розглядається як сукупність ресурсів наукової та інноваційної діяльності на певному етапі розвитку суспільства. Невід'ємною ознакою наукового та інноваційного потенціалу є характеристика можливостей вирішення як пот...