та визначенні стійкості металу до розтріскування на основі зіставлення часу до руйнування, механічних властивостей і характеру руйнування досліджуваного металу в корозійної середовищі і на повітрі. Порівняння стійкості металу до корозійного руйнування проводили на основі зіставлення часу до руйнування при відповідних навантаженнях, механічних властивостей і величиною порогового напруги, визначеного таким чином:
,
де? ісп - напруга при випробуванні зразка,
? 0,2 факт - фактичний межа плинності сталі.
Для випробування зразків на КРН при постійному навантаженні використовували випробувальну машину ІМ-4Р, що забезпечує підтримання постійного навантаження на зразки з точністю В± 1,5%. Розривна машина була встановлена ​​в боксі, обладнаному витяжною системою. p align="justify"> Перша серія випробувань проводилася у ВАТ НВО В«ЦНИИТМАШВ» при навантаженні, розрахованої як частка від межі текучості і складової 0,9 s 0,2, друга серія виконаних за аналогічною методикою випробувань - на ВАТВ« ЧТПЗ В»при навантаженнях 0,85; 0,80; 0,75; 0,70 s 0,2.
Перед випробуваннями зразок містився в клітинку з оргскла, хімічно нейтрального по відношенню до випробувальної середовищі. Обсяг корозійної осередку забезпечував питома обсяг корозійного середовища більше 30 см3 на 1 см2 неізольованої робочої поверхні зразка. При випробуваннях забезпечувалася герметичність комірки і організувався підвід до осередку інертного газу і корозійного середовища. Захвати зразків виводили за межі осередку та ізолювали від впливу корозійного середовища. p align="justify"> В якості корозійного середовища використовували водний розчин складу 0,5% СН3СООН + 5% NaCl + Н2S, рН середовища 3,5-3,8. Перед проведенням випробувань уточнювали механічні властивості металу (див. табл. 2). Перед випробуваннями здійснювали продувку азотом корозійні камери протягом 5-10 хв, включаючи систему подачі розчину і сірководню, для видалення з них кисню. При випробуваннях клітинку заповнювали корозійної середовищем і докладали до зразка задану навантаження. Після заповнення розчином камери продували азотом протягом години не менше 100 см3/хв на 1 л розчину для видалення з розчину кисню. Потім через розчин пропускали сірководень з витратою протягом першої години випробувань не менше 200 см3/хв на 1 л розчину, а протягом решти часу випробувань - не менше 10 см3/хв на 1 л розчину. Випробування проводили при кімнатній температурі (+25 оС). p align="justify"> За результатами випробувань будували криві залежності часу до руйнування зразків металу із сталей К60 і 17Г1С-У від прикладеного навантаження.
Для оцінки зміни механічних характеристик зразків матеріалів, витримали базове час випробувань на КРН, здійснювали їх випробування на розтягування згідно ГОСТ 1497. Час ві...