а і підвищенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцнення трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву необхідність кожної працездатної людини.
4) Закон України В«Про оплату праціВ» від 4 березня 1995 р. № 108/95-ВР. Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами всіх форм власності та господарювання, і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функції заробітної плати. У цьому законі даються визначення В«заробітна платаВ», В«основна заробітна платаВ», В«додаткова заробітна платаВ». Також визначається мінімальна заробітна плата, законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці. p align="justify"> 5) Закон України В«Про колективні договори і угодиВ». Цим Законом передбачено складання угод трьох рівнів: на державному - державні, на галузевому - галузеві, на регіональному - регіональні угоди. На виробничому рівні (підприємства, які мають права юридичної особи та використовують найману працю) - складаються колективні договори. p align="justify"> Відповідно з цим Законом сторонами переговорів з метою складання угод з питань, пов'язаних з трудовими відносинами, на всіх рівнях виступають, з одного боку - власники (власники майна підприємств) або уповноважені ними органи, а з іншого - профспілки або інші представницькі організації працюючих, що мають відповідні повноваження.
Дія Генерального або галузевих угод на підприємства недержавних форм власності, не поширюються, якщо їх представники не приймали участі у переговорах, не підписали угоди, або не уповноважений на це інші органи.
) Закон України В«Про відпусткиВ» із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 10 липня 2003 року № 1114-1V.
Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи .
Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Закон України В«Про відпусткиВ», Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Укра...
