мна народність з класичними поняттями давніх і новітніх юріспрудентовВ». p align="justify"> Система викладу Горюшкина, хоча й оригінальна, але з наукова. Вона побудована на сходженні і ускладнення суспільних груп, до яких належить громадянин, але за цьому взяті випадкові історичні моменти російського державного побуту, а не ті групування, які обумовлюються законами розвитку громадськості. Починаючи з прав особи і сімейства, Горюшкін переходить до прав сусідства, прав селища, прав повітів, прав міст, прав губерній, прав державним і, нарешті, до прав народним. У межах цих рубрик виклад допускає постійні змішання основних понять, так що керівництво Горюшкина, хоча і давало читачеві не мало відомостей по російському праву, але абсолютно нездатне було сприяти розвитку юридичної освіти в російській суспільстві. br/>
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА НА МЕЖІ XIX СТОЛІТТЯ
2.1 Виникнення основ цивільного права Радянської держави
Центральними положеннями марксистської теорії початок 20-го сторіччя були, по-перше, знищення приватної власності на засоби виробництва і, по-друге, злам старого державного апарату. Маркс вчив, що, робочий клас не може освоїти стару державну машину, він повинен її зруйнувати. На місці старого він повинен створити новий державний апарат - пролетарський. Більшовики, прийшовши до влади, відразу ж приступили до реалізації цієї програми. Скасування приватної власності на засоби виробництва в корені змінювала відносини між людьми в суспільстві. Старе цивільне право, стрижнем якого було регулювання відносин власності, ставало не потрібним. Злам старого державного апарату також припускав скасування старого права. Право, і зокрема цивільне право, розглядалося як елемент старої державної машини. p align="justify"> Однак контури нових відносин між людьми були невизначеними. Відповісти на запитання: В«яким має бути громадянське право - не представлялося можливим. Більше того, були точки зору, згідно з якими в новому суспільстві не повинно бути ніякого права, воно - В«отруйний і дурманний опіум для ... народуВ». p align="justify"> Період воєнного комунізму, коли у селян насильно відбиралися сільгосппродукти для того, щоб нагодувати голодуючих городян, не давав підстави юридично закріпити ці відносини на великий період часу в майбутньому. Видно було, що селяни не будуть довго терпіти ці відносини. Характерною особливістю періоду військового комунізму було й те, що ринкові відносини були повалені до мінімуму з тієї простої причини, що товаровласники були скасовані. Заводи і фабрики, які забрала у власників, були державними. Для чого виробляти продукцію? Але тоді треба мати для цього кошти. А де їх взяти? Або за рознарядкою безкоштовно держава забезпечить його цією продукцією? p align="justify"> Спочатку так і передбачалося: товарно-грошові відносини треба замінити державним розподілом продуктів. Треба відзначити, що, д...