, як було зазначено, відповідно до принципу презумпції невинуватості (ст. 26 Конституції, ст. 16 КПК) сумніви в обгрунтованості пред'явленого обвинувачення тлумачиться на користь обвинуваченого, обвинувальний вирок не можуть бути заснований на припущеннях [ 11, с.64].
Новим підставою виправдувального вироку є набрання чинності нового закону, що скасовує караність певного діяння. Це означає, що раніше діюча кримінально-правова норма декриміналізована і діяння перестало бути злочинним. p align="justify"> При цьому виправдання з будь-якого з перелічених підстав означає визнання невинності обвинуваченого і тягне його повну реабілітацію. Тому забороняється включати у зміст виправдувального вироку формулювання, що ставлять під сумнів невинність обвинуваченого. Виправданого суд роз'яснює у письмовій формі порядок відновлення його порушених прав і вживає заходів до відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та незаконного ув'язнення під варту [10, с. 172]. p align="justify"> Необгрунтоване залучення громадян до кримінальної відповідальності викликано тим, що сторона звинувачення засновує висновків не на достовірних даних, а на суперечливих показаннях свідків, потерпілих або даних, отриманих з порушенням норм кримінально-процесуального закону [9, с. 11]. p align="justify"> Винесення виправдувального вироку на сьогоднішній день, швидше виняток, ніж закономірність. І, тим не менш, втілення в життя принципу змагальності та рівності сторін у кримінальному процесі неухильно має спричинити збільшення числа даних вироків при розгляді справ. Отже, суддям треба бути підготовленими як професійно, так і морально до постанови виправдувальних вироків, а допустимі помилки, хоча і по незначному кількістю справ, необхідно аналізувати і встановлювати причини, їх спричинили [9, с. 10]. p align="justify"> Основна причина складається тенденції до зниження винесення виправдувальних вироків бачиться все-таки в збережених пережитки, пов'язаних з обвинувальним ухилом, в самому суддівському правосвідомості, психологічної неготовності приймати принципові рішення, а в ряді випадків і в недостатньому вмінні аналізувати доказову інформацію з урахуванням критеріїв її оцінки, закріплених законом, і обгрунтувати свої висновки [9, с. 10]. br/>
2. Вимоги, пропоновані до вироку
Особливе значення вироку як акту правосуддя зумовило і особливі, закріплені в законі, вимоги до нього: вирок повинен бути законним, обгрунтованим, мотивованим і справедливим (ст. 350 КК Республіки Білорусь).
Законність вироку - це дотримання вимог закону при його постанові. У даному випадку в першу чергу береться до уваги дотримання норм кримінального та кримінально-процесуального закону. p align="justify"> Відповідність вироку нормам матеріального права означає правильне застосування правил Загальної та Особливої вЂ‹вЂ‹частини Кр...