Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Князі XIII століття в боротьбі з монголо-татарами

Реферат Князі XIII століття в боротьбі з монголо-татарами





го, в 1224 році був початий і третій похід, але російські війська дійшли тільки до Пскова. Руські літописи відносять приблизно до того ж часу конфлікт Юрія з новгородської знаттю. Всеволод Юрійович був вивезений своїми прихильниками з Новгорода в Торжок, куди в 1224 році до нього прийшов з військом батько. Юрій вимагав видачі новгородських бояр, якими він був незадоволений, і погрожував у разі непокори прийти в Новгород «напоїти коней своїх в Волхові», але потім пішов без кровопролиття, задовольнившись великої грошової сумою і давши новгородцям в князі шурина свого, князя Михайла Всеволодовича, князя Чернігівського.

У 1226 році Юрій посилав війська на допомогу Михайлу в його боротьбі проти Олега Курського в Чернігівському князівстві; похід закінчився успішно, але після затвердження в Чернігові Михайло вступив у боротьбу з Ярославом Всеволодовичем за новгородське князювання. У 1228 році Ярослав, знову вигнаний з Новгорода, запідозрив участь старшого брата в його вигнанні і схилив на свій бік своїх племінників Костянтиновичем, Василька, князя Ростовського, і Всеволода, князя Ярославського. Коли Юрій дізнався про це, то скликав усіх родючий на з'їзд у Володимир у вересні 1229. На з'їзді цьому йому вдалося залагодити всі непорозуміння.

У 1230 році Юрій одружив свого старшого сина Всеволода на дочці Володимира Рюриковича київського та при дипломатичній підтримці останнього і митрополита Кирила передав Новгород Михайлу і його синові Ростиславу. Але позбувшись-таки Новгорода остаточно на користь Ярослава (1231), Михайло відразу ж включився в боротьбу за Київ проти Володимира Рюриковича і перейшов на його бік Данила Романовича волинського. У 1232 році Юрій ходив у Чернігівську землю проти Михайла у напрямку до Серенску, і простояв там деякий час. Михайло ухилився від прямої боротьби. У 1229 році планований Ярославом похід проти ордена не відбувся через розбіжності з новгородцями і псковичі, але після оголошення папою римським Григорієм IX хрестового походу (+1232) Ярослав здобув перемогу над лицарями в битві на Омовже. Після 1231 протягом ста років новгородськими князями були тільки нащадки Всеволода Велике Гніздо.

Вторгнення монголів

У 1236 році в початку походу монголів у Європу, була розорена Волзька Булгарія. Біженці були прийняті Юрієм і поселені в поволзьких містах. Наприкінці 1237 Батий з'явився в межах Рязанського князівства. Рязанські князі звернулися за допомогою до Юрія, але він їм її не дав, бажаючи «сам особина лайка создать». Посли Батия з'явилися в Рязань і Володимир з вимогою данини, в Рязані отримали відмову, у Володимирі були обдаровані, але одночасно Юрій послав війська на чолі зі своїм старшим сином Всеволодом у допомогою відступу з Рязані Роману Інгваревича.

Зруйнувавши 16 грудня Рязань, Батий рушив до Коломиї. Всеволод був розбитий і втік у Володимир (загинули володимирський воєвода Веремій Глібович і молодший син Чингісхана Кулькана). Батий після цієї перемоги спалив Москву, взяв у полон Володимира, другого сина Юрія, і рушив на Володимир.

Отримавши звістку про ці події, Юрій скликав на раду князів і бояр і після довгих роздумів відправився за Волгу збирати рать. У Володимирі залишилися дружина Агафія Всеволодівна, сини Всеволод і Мстислав, дочка Феодора, дружина Всеволода Марина, дружина Мстислава Марія і дружина Володимира Христина, внуки і воєвода Петро Оследюковіч. Облога міста Володимира почалася 2 або 3 лютого 1238, упав місто 7 лютого (за відомостями Рашид ад-Діна, облога і штурм тривали 8 днів). Монголо-татари увірвалися в місто і запалили його. Вся родина Юрія загинула, з усього його потомства вціліла лише дочка Добрава, колишня з 1226 року одружена з за Васильком Романовичем, князем Волинським. 4 березня того ж року в битві на річці Сіті війська Великого князя були розбиті на таборі другорядними силами монголів на чолі з Бурундаєм прямували окремо від основних сил більше зеверним маршрутом. Серед убитих був і сам Юрій.

Обезголовлене тіло князя було виявлено по княжої одязі серед залишилися непохованими тіл убитих воїнів на полі бою єпископом Ростовським Кирилом, повертався з Белоозера. Він відвіз тіло в Ростов і поховав у кам'яному труні в храмі Богоматері. Згодом голова Юрія була теж знайдена і прикладена до тіла. Через два роки останки були урочисто перенесені Ярославом Всеволодовичем в Успенський собор у Володимирі.



2. Руські князі в битвах


2.1 Битва на р. Калці


травня 1223 на Калці відбулося перше бій росіян і половців з монголо-татарськими військами.

Після розорення аланських земель 1223 року Субедей і Джебе обрушилися на половців, які поспіхом бігли до кордонів Русі. Половецький хан Котян звернувся до київсь...


Назад | сторінка 7 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Михайло Миколайович Загоскіна. Юрій Милославський, або Росіяни в 1612 році
  • Реферат на тему: Похід князя Володимира на Корсунь
  • Реферат на тему: Хрещення Русі за князя Володимира Святославича
  • Реферат на тему: Юрій Всеволодович і підстава Нижнього Новгорода
  • Реферат на тему: Хрещення князя Володимира Святославича