горитму робастной оптимізації крила. І опис реалізації методу  
  Опишемо алгоритм робастної оптимізації компоновки крила: 
 . За допомогою генератора компонувань, породжуємо нову випадкову компоновку (точніше змінювану її частина), шляхом генерації 60 випадкових чисел в заданих інтервалах. (G) 
 . Для компонування G, повторюємо N gist раз наступну процедуру: 
  1.1 Генеруємо випадкове число Маха M з щільністю ймовірності p (M). 
  1.2 З умови 
    знаходимо необхідний коефіцієнт підйомної сили. 
  .3По даному і G знаходимо відповідний кут атаки. 
  .4По куту атаки, G, M знаходимо коефіцієнт 
  .Імея Ngist значень знаходимо ймовірність за формулою 
  .Если, то,. 
  Якщо, то залишаємо без змін. 
  .Проверяем умова зупинки алгоритму і якщо воно не виконане, то переходимо до пункту 1. Якщо умова зупинки виконана, то видаємо в якості відповіді. 
  Умова зупинки: якщо число ітерацій перевищує задане N att. 
  При цьому оптимальна компоновка є функція параметрів. Параметрами алгоритму при цьому є Ngist і Natt.- компоновка крила- число Маха 
  - коефіцієнт опору 
  - коефіцієнт підйомної сили 
  - випадкова генерація компонувань 
  - випадкова генерація числа M 
   Рис.13 Блок схема програми 
   7. Результати 
   Була вирішена модельна задача конечномерной оптимізації при заданих граничних параметрах. 
  У цілому за отриманими результатами можна сформулювати наступні висновки: 
 . За допомогою нейронних мереж і статистичної вибірки можна швидко згенерувати компоновку оптимального крила при заданому граничному порозі визначальної характеристики. 
 . Задані параметри визначають межі стійкості, які в малому ряді випадків можуть бути перевищені, у зв'язку з імовірнісним підходом до вирішення завдання. 
   Список використаної літератури 
   1. Дорофєєв Е.А. Введення в теорію штучних нейронних мереж. Курс лекцій.- Палтіїл МФТІ, 2008/2009 уч. р 
 . Cybenko G.V. Approximation by Superpositions of a Sigmoidal Function.// Jr. Mathematics of Control, Signals and Systems/Springer-Verlag - New York, 1989 - vol. 2 no. 4 - pp. 303-314 
 . Колмогоров А.Н. Про подання безперервних функції? декількох змінних у вигляді суперпозиції безперервних функції? одного змінного. Докл. АН СРСР, 1957. Т. 114, No 5. С. 953-956. 
 . Хайкін С. Нейронні мережі. Повний курс./Друге видання.- С.-Пб .: «Вільямс», 2006 
				
				
				
				
			 . Застосування штучних нейронних мереж в задачах прикладної аеродинаміки.// Праці «ЦАГІ»: Сб.ст. під ред. Свириденко Ю.Н./ЦАГІ - 2 008 - вип. 2678 
 . Е.А.Дорофеев. Задачі оптимізації в умовах статистичної невизначеності. Москва, 2010. 
 . Arthur Earl Bryson, Yu-Chi Ho (1969). Applied optimal control: optimization, estimation, and control. Blaisdell Publishing Company or Xerox College Publishing. pp. 481 
 . NVIDIA CUDA Programming Guide Version 2.3.1//NVIDIA - World Leader in Visual Computing Technologies. 2011. URL: # justify gt; Додаток 1. Обчислювані геометричні характеристики крила 
   Кут стреловидности по передній крайці крила c wLE (див. Рис.2): 
  . (2.7) 
   Кут стреловидности по задній кромці базової трапеції (cwBTE) (див. Рис.2): 
  , (2.8) 
   де Cwbase - довжина центральної хорди базової трапеції крила (див. Рис.2) є: 
   (2.9) 
   Площа крила (Sw): 
  . (2.10) 
   Довжина Середньої аеродинамічні Хорди (Сwmac) (Mean aerodynamic chord (MAC)): 
  , (2.11) 
   де: c (y) - довжина хорди крила, що у площині з рівнянням Y=y. Величина Сwmac дорівнює: 
  , (2.12) 
   тут S1 і S2 - площі трапецій, що утворюють крило в плані (див. Рис.2): 
  ; 
 ); 
   Компоненти С1wmac і C2wmac є: 
  , 
 , 
   де: 
  довжина центральної хорди крила Cwroot (див. Рис.2) дорівнює: 
  , (2.13) 
  довжина кінцевий хорди крила Cwtip (див. Рис.2) дорівнює: 
  wtip=hw? Cwbroot, (2.14) 
   довжина хорди в точці зламу Cwkink (див. Рис.2) дорівнює: 
  wkink=(1 -)? Cwbroot +? Cwtip. (2.15) 
   Положення Середньої аеродинамічні Хорди (MAC location) (Xwmac, Ywmac, Zwmac) в системі координат Крила, яке визначається координатами носка Середньої аеродинамічні Хорди: 
  , ...