відношення до цієї групи осіб, набувають в цих мовах особливу емоційно-експресивне забарвлення [2, c. 419]. У цьому визначенні видається, що сленгізми вже покинули професійну сферу і вийшли в загальновживану, Ахманова також відзначає таку характеристику, як експресивність, але не згадує пейоративність.
Ще одне подвійне значення дає Великий енциклопедичний словник 1988: 1. Сленг - те ж, що і жаргон (у вітчизняній літературі - переважно до англомовних країнах). 2. Сленг - сукупність жаргонізмів, складових шар розмовної лексики, що відбиває грубо-фамільярне ставлення до предмета мовлення. Вживається переважно в умовах невимушеного спілкування: англ. jankie - наркоман, gal - дівчина [1, c. 161]. Тут сленг, в першому випадку, прирівнюється до жаргону, а в другому звертається увага на їх грубість і фамільярність.
Словник-довідник лінгвістичних термінів 1985 просто ототожнює поняття жаргону, арго і сленгу: Сленг - слова і вирази, які вживаються особами певних професій або соціальних прошарків. Сленг моряків, художників, ср арго, жаргон.
Подібна різноманітність в дефініціях сленгу дало привід вітчизняному лінгвістові і лексикографові І.Р. Гальперіну взагалі заперечувати сам факт існування такої категорії, як сленг. У своїх вишукуваннях він керувався лексикографічними позначками у словниках: одне і те ж слово може бути зазначено як просторіччя raquo ;, сленг або взагалі без послід, що говорить про приналежність до літературної мови, у різних словниках. Поняття сленг І.Р. Гальперін пропонував застосовувати як синонім споживано до слова жаргон [8, c. 107-114]. Проте думка І.Р. Гальперіна здається вельми непереконливим у зв'язку з нерозробленістю лексикографічних послід і індивідуальних особливостей кожного лексикографа в цій справі.
Більшість англійських дослідників, на думку відомого в середовищі вивчення сленгу Еріка Партриджа, використовує slang як синонім жаргону, арго і кент (cant - кримінальний мову в Англії) [29, c. 3].
Деякі мовознавці, наприклад, В.А. Хомяков виділяють у жаргону функцію конспіративній комунікації, з метою приховування предмета розмови. Сленгу також властива якась соціальна обмеженість, але не певна, так як сленгом можуть користуватися люди з різним стратифікаційних розшаруванням. Тому можна зазначити, що сленг відрізняється широким вживанням і загальновідомий: СР косити raquo ;, сушняк raquo ;, бабло .
Також сленг вторинний по утворенню до жаргонів, оскільки крім самих жаргонізмів сленг черпає себе з просторіччя і вульгаризмів, але при таких запозиченнях відбувається зміна, переосмислення, метафоризація, розширення включених в сленг лексичних одиниць. Сленгу притаманна висока експресивність, неологічний, гра слів [18].
Таким чином, сленг не має чіткої дефініції, але розмежовується в специфіці вживання з жаргоном і арго. На відміну від арго, сленг не містить арготизмов, які відомі тільки вузькому колу носіїв даного социолекта. На відміну від арго і жаргону сленг не має жорсткої соціально-груповий орієнтації: його носіями можуть бути представники різних професій, різного соціального та освітнього статусу і навіть різного віку. Основним носієм сленгу визнається молодь, але сленгізми також характеризують і мова середнього покоління. Сленгізми присутні в мові як малоосвіченого населення, так і у людей з вищою освітою. Сленгові одиниці використовуються в художніх текстах, у ЗМІ, у вільному спілкуванні. Однак різкої межі між сленгом і жаргоном немає.
Глава 2. Місце сленгу серед форм російської мови, зазначених у міському узусе
. 1 Населення Мурманська
Історія міста Мурманська сягає корінням у часи Першої світової війни, коли в 1915 році на березі Кольської затоки був заснований селище Семенівський. Згодом його розвитку і прагнення до отримання доступу до океану у військових потребах, 4 жовтня 1916 було засновано місто Романов-на-Мурмані, названий на честь чинного правителя Російської імперії. Потім, у зв'язку з Лютневою революцією 1917 року, поселення було перейменовано в місто Мурманськ. Після перемоги Жовтневої революції і подій інтервенції, в березні 1920 року в місті встановилася радянська влада.
Після закінчення Першої світової війни місто перебувало в занепаді, промисли були зведені нанівець, облаштування міста знаходилося в кризовому стані, а населення налічувало менше двох тисяч чоловік. Проте вже до 30-м рокам місцевість активно освоювалася: розвивався судноремонт, рибна промисловість, архітектура, був пущений перший транспорт, населення багаторазово зросла.
У часи Другої світової війни мурманський порт, як активний учасник ленд-лізу, піддався ворожим атакам і був практично спалений. Мурманськ зарахувал...
