Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Розробка лекційної демонстрації &Вивчення механізму формування ударної хвилі& для курсу &Молекулярна фізика&

Реферат Розробка лекційної демонстрації &Вивчення механізму формування ударної хвилі& для курсу &Молекулярна фізика&





а в кожній точці позитивна. З метою наочності ми будемо ілюструвати деякі положення конкретними обчисленнями на прикладі ідеального газу з постійною теплоємністю, однак можна показати, що закономірності є загальними і справедливі для речовин з іншими термодинамічними властивостями. Єдина умова, яку накладається на ці властивості, - це щоб ударна адіабата у всіх точках була обернена опуклістю вниз. Нехай речовина після ударного стиснення зі стану А (р 0, V 0) переходить у стан В (p 1, V 1), зображуване точкою В, що лежить на ударній адіабаті.

За формулою (2.14) швидкість поширення ударної хвилі по невозмущенная речовині дається виразом 2==. (2.35)


Малюнок - 2.4. р, V-діаграма


НН - адіабата Гюгоньо,

РР - адіабата Пуассона,

КК - дотична до обох Адіабата в точці початкового стану А (V 0, p 0).


Графічно ця швидкість визначається нахилом прямої АВ, проведеної з початкового стану в кінцеве ((p 1 - p 0)/(V 0 -V l) одно тангенсу кута нахилу прямої). З рис. 2.4 видно, що чим вище кінцевий тиск (чим потужніший ударна хвиля), тим більше нахил прямої і тим більше швидкість хвилі. (Для ілюстрації на рис. 2.4 проведено дві прямі, АВ і АС.)

Подивимося, чим визначається початковий нахил ударної адіабати в точці А. Обчислимо похідну dp 1/dV 1 за допомогою формули (2.22) для ідеального газу з постійною теплоємністю:


. (2.36)


Взявши похідну в точці А, тобто поклавши V 1=V 0, отримаємо (dp 1/dV 1) 0 =. Але ця величина є не що інше, як нахил адіабати. Пуассона, що проходить через точку A: (dp/dV) S =. Таким чином, у точці А ударна адіабата стосується адіабати Пуассона, що проходить через цю точку. Звичайна адіабата РР, відповідна початковій ентропії газу S 0=S (P 0, V 0), також проведена на рис. 2.4. Дотик адіабат ??в початковій точці ілюструється і загальною формулою (2.14) для швидкості ударної хвилі. У межі слабкою хвилі, коли, ударна хвиля не відрізняється від звукової, зміна ентропії прагне до нуля, і швидкість хвилі D збігається зі швидкістю звуку:


. (2.37)


Взагалі ж нахил прямої АВ завжди більше нахилу дотичної до адіабаті в точці А, так що завжди.

Початковий нахил ударної адіабати визначається швидкістю звуку у вихідному стані. Безпосереднім обчисленням за формулами для ідеального газу з постійною теплоємністю можна переконатися в тому, що в точці А збігаються не тільки перші, але і другі похідні від адіабат ??Гюгоньо і Пуассона, тобто в точці А має місце торкання другого порядку. Це положення також є загальним.


Рисунок 2.5 - До геометричній інтерпретації прирощення енергії в ударній хвилі


Н - ударна адіабата,

Р - адіабата Пуассона.

Адиабата Гюгоньо всюди проходить вище звичайної адіабати, проведеної з початкової точки, як показано на рис. 2.4. Справді, при ударному стисненні від обсягу V 0 до обсягу V 1 lt; V 0 ентропія підвищується, а при адіабатичному - залишається незмінною. Але при однаковому обсязі тиск тим вище, чим більше ентропія.

Прирощення питомої внутрішньої енергії при ударному стисненні? 1 -? 0 від стану А до стану В, як видно з виразу (2.18) для ударної адіабати, чисельно дорівнює площі трапеції MABN, покритої на рис. 2.5 горизонтальній штрихуванням.

Якщо газ стиснути адиабатически зі стану А до того ж самого обсягу V 1 (до стану Q), то для цього потрібно здійснити роботу, чисельно рівну площі фігури MAQN, обмеженої зверху звичайної адіабати Р і заштрихованої вертикально. Ця площа дає і приріст внутрішньої енергії газу


(2.38)


(інтегрування ведеться при S=??S 0). Для того щоб привести газ в кінцевий стан В, необхідно його ще нагріти при постійному обсязі V 1, повідомивши йому кількість тепла, чисельно рівне різниці площ, заштрихованих горизонтально і вертикально, тобто рівне площі фігури ABQ. Ця площа і визначає зростання ентропії газу при ударному стисненні. Вона дорівнює


, (2.39)


де - деяка середня температура на відрізку прямої QB (при V=V 1=const).

У системі координат, в якій вихідний газ спочиває, він після стиснення набуває кінетичну енергію (на 1 г), рівну, згідно загальній формулі (2.16),


. (2.40)


Ця енергія чисельно дорівнює площі трикутника ABC на рис. 2.5, що доповнює трапецію MABN, площа якої відповідає, до прямокутника MCBN.

Площа цього прямокутника являє собою повну енергію,...


Назад | сторінка 8 з 15 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Ударні хвилі. Параметри ударної хвилі. Її вплив на людей, будівлі і спору ...
  • Реферат на тему: Ударна хвиля
  • Реферат на тему: Ударна хвиля і детонація
  • Реферат на тему: Створення періодичної структури з феритів і дослідження проходження звуково ...
  • Реферат на тему: Пристрій для вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі кровотоку