Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Застосування електророзвідки при вирішенні завдань дослідження свердловин

Реферат Застосування електророзвідки при вирішенні завдань дослідження свердловин





Рис.12. Визначення меж пластів високого уд. опору по діаграмах КС

Пласт: 1 - високого опору, 2 - низького опору, 3 - інтервали екранування


При чергуванні пластів, що мають різні опору, нормальне розподіл щільності струму в свердловині порушується, відбувається перерозподіл силових ліній струму і виникають явища екранування, які впливають на величини здаються опорів і повинні враховуватися при інтерпретації кривих КС.

На вимірювання градієнт-зондом значний вплив робить сусідній пласт високого опору, розташований з боку віддаленого електрода. Якщо відстань між серединами сусідніх пластів більше довжини зонда, то відбувається підвищення здаються опорів, а якщо менше - пониження в порівнянні з тими, які спостерігалися б у разі одиночного пласта (рис. 13).

Проти пачки чергуються пластів великого і малого опорів форма кривої залежить від числа складових пачку пластів, їх потужності і уд. опору, а також від типу і довжини зонда.


Рис.13. Криві опору для двох пластів, потужність яких менше довжини зонда h, записані підошовним градієнт-зондом (? П=10? С;? Вм =? С).


Потужність прослоя малого опору для а - в відповідно h; 1,5h; 4h (занижується екранування); г - 8h (завищувати екранування); АМ=7,5 h; MN=h

Позірна уд. опір різному проти різних точок пласта. Для визначення справжнього уд. опору необхідно вибрати найбільш характерні (істотні) значення КС, за які прийнято вважати середнє r КСР. , Максимальне r Кmax або мінімальне r kmin і оптимальне r копт. (рис. 14).

Рис.14. Приклад відліку середнього, максимального і оптимального опорів покрівельного градієнт-зонда


Середнє значення КС відповідає відношенню площі, обмеженої нульовою лінією діаграми і кривої КС проти пласта, до його потужності. На практиці візуально проводиться лінія, паралельна нульовий і отсекающая прямокутник з основою біля нульової лінії, рівної потужності пласта. Якщо площа отриманого прямокутника рівновелика шуканої, то висота його відповідає середньому значенню КС. Максимальні і мінімальні значення КС (екстремальні сопротив-лення) відраховують для пластів, уд. опори яких відповідно більше або менше, ніж у вміщуючих порід.

За кривою опору, отриманої потенціал-зондом, максимальні і мінімальні значення КС відраховують проти середині пласта. По кривим КС, отриманим покрівельним і підошовним градієнт-зондами, максимальне значення опору відраховують відповідно в покрівлі пласта і його підошві, а мінімальне - біля кордону пласта, розташованої з боку віддаленого електрода.

Оптимальне значення КС найбільш близько до істинного опору пласта. Воно відповідає величині r до в точці, розташованій вище або нижче середини пласта приблизно на половині довжини зонда при використанні відповідно покрівельного або підошовного градієнт-зонда. Величина удаваного уд. опору пласта кінцевої потужності залежить від його опору, типу зонда, співвідношення довжини зонда і товщини пласта. Для пласта високого опору найбільший інтерес представляють середні та максимальні величини r до, виміряні градієнт-зондом, і максимальні - потенціал-зондом.

Фактичні криві опору, записані в свердловині, мають більш складну форму, ніж розрахункові або отримані на моделях, через неоднорідність пласта і вміщуючих порід, зміною d вкв. і зони проникнення фільтрату бурового розчину в пласт, кута нахилу між віссю свердловини і площиною нашарування.

Визначення питомого опору пластів гірських порід за допомогою палеток БКЗ

Результати розрахунку удаваного уд. опору для пласта необмеженої потужності представлені у вигляді кривих, що виражають залежність до від різних визначальних його параметрів:

для непроникного пласта - від уд.сопротівленій пласта r п і промивної рідини r с, діаметра свердловини d і довжини зонда Lз;

для проницаемого пласта при наявності зони проникнення, крім перерахованих параметрів, - від уд. опору зони проникнення r зп і її діаметра D.

Ці криві називаються кривими бічного каротажного зондування (БКЗ). Такі криві, згруповані за певною ознакою (двошарові, тришарові) і виражають залежність r к/r з від Lз/d с для пласта необмеженої потужності, називаються палетками БКЗ. Розрізняють криві БКЗ двох основних типів - двошарові і тришарові.

Двошарові криві БКЗ розраховані для умов, коли проникнення промивної рідини в пласт відсутня. При цьому можливі такі випадки:

опір промивної рідини, що заповнює свердловину, менше опору пласта (r з lt; r п);

опір рідини більше опору пласта (r з gt; r п). <...


Назад | сторінка 8 з 17 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розрахунок коефіцієнта потужності випрямляча залежно від реактивного опору ...
  • Реферат на тему: Аналіз функції фільтраційного опору для несталого припливу рідини (газу) до ...
  • Реферат на тему: Розрахунок параметрів вимірювальних приладів для вимірювання електричного с ...
  • Реферат на тему: Розрахунок параметрів вимірювальних приладів для вимірювання електричного с ...
  • Реферат на тему: Коефіцієнт лобового опору корпусу безкрилого ЛА при надзвукових швидкостях ...