Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Проектування повітряних ліній електропередач

Реферат Проектування повітряних ліній електропередач





040 40 50 65 80 100 12 525 25 29 32 36 40 4555 55 55 80 80 100 12530 30 30 36 36 40 45

Для повітряних ліній, що проходять у забудованій місцевості, наведені в табл. Щ значення швидкісних напорів можуть бути знижені на 30% (швидкості вітру - на 16%) за умови, що середня висота навколишніх будинків становить не менше 2/3 висоти опор.

З іншого боку, для ділянок ліній, відкритих для сильних петрів (високий берег великої ріки, прибережна смуга великих озер і водосховищ в межах до 3-5 км, різко виділяються над навколишньою місцевістю височини), за відсутності спостережень слід збільшувати швидкісний напір на 40% (швидкість вітру - на 18%) у порівнянні зі значеннями, прийнятими для даного району.

Швидкість вітру зростає зі збільшенням висоти. Вітрове навантаження на дроти і троси визначається для висоти, що відповідає розташуванню центру тяжіння проводів і тросів в невідхиленому положенні. За винятком ділянок великих переходів через річки, водосховища та інші водні перешкоди, висота центру ваги проводів або тросів повітряної лінії визначається для габаритного прольоту за формулою:


(1-3)

де h 1, h 2 - висота кріплення проводів або троса до ізоляторів на опорах, відлічується від позначки землі в місцях встановлення опор, м;

f - найбільша стріла провисання проводу або троса,

При негоризонтального розташуванні проводів висота центру ваги проводів приймається для всіх проводів однаковою - рівною середньому арифметичному значенню висот центрів тяжіння окремих проводів.

На спеціальних переходах через річки і водосховища висота підвіски проводів і тросів відраховується від меженного рівня річки або нормального горизонту водосховища, причому стріли провисання приймаються за фактичним прольотах.

Для переходу, що складається з декількох прольотів, вітрове навантаження на дроти або троси приймається однаковою для всіх прольотів переходу і визначається для висоти, відповідної середньозваженому значенню центрів тяжіння просапайте або тросів. Ця висота розраховується за формулою:


(1-4)


де l 1, l 2 ....., ln - довжина прольотів, що входять в перехід;

h c1, h c2, ...., h cn - висота центрів тяжіння проводів або тросів в кожному з прольотів, відлічується від меженного рівні річки або нормального горизонту водосховища.

Вітрові навантаження на проводи або троси визначаються шляхом множення швидкісного напору першої зони (на висоті до 15 м) на коефіцієнти, що наводяться в табл. 1.4. Для випадків, коли в розрахунках виходять не з швидкісних напорів, а з швидкостей вітру, в табл. 1.4 дано також коефіцієнти збільшення швидкості вітру по висоті.

Ожеледно-ізморозевие відкладення на проводах і тросах повітряних ліній мають різну форму і види. Спостерігаються відкладення чистого ожеледі, тобто щільного намерзлого льоду, інею і зернистою паморозі, мокрот снігу, що налипає на дроти , а також поєднання відкладень різних видів.


Таблиця 1.4

Коефіцієнти збільшення швидкісних напорів і швидкостей вітру по висоті

Зона по висоті, мСкоростной натиск ветраСкорость ветраДо 15 20 40 60 100 200 350 і више1, 0 1,25 1,55 1,75 2,1 2,6 3,11,0 1,12 1,24 1,32 1,45 1,61 1,76

Інтенсивність ожеледно-ізморозевих утворень в різних районах різна: у більшій частині північно-західних і північних районів країни, а також в Середній Азії і Сибіру ожеледні відкладення незначні; на Західній Україні, в Донбасі, на Північному Кавказі і Закавказзі, на Середній Волзі, Уралі, в гірській частині Кольського півострова спостерігаються сильні відкладення ожеледі.

Спостереження за інтенсивністю ожеледі виробляються на метеостанціях на стрижнях діаметром 5 мм, встановлених на висоті 2 м над землею. Зареєстровані ожеледі зважуються і приводяться до еквівалентної масі ожеледі круглої циліндричної форми з щільністю 0.9 кг/дм 3; товщина шару ожеледі, т. е. товщина стінки цього циліндра, і є вихідною величиною для визначення інтенсивності утворення ожеледі в даному районі.

Товщина стінки ожеледі зростає з висотою і зменшується при збільшенні діаметру дроту понад 10 мм. Тому метеостанції реєструють товщину стінки ожеледі з урахуванням поправочних коефіцієнтів на діаметр і висоту, визначаючи товщину стінки для висоти 10 м.

За товщиною стінки ожеледі вся теорія розділена на чотири райони ОЖЕЛЕДНО - від 1 до IV і на особливі ожеледні райони з товщиною стінки більше 20 або 22 мм. Межі відповідних районів дані на карті районування території по ожеледі, що приводиться в ПУЕ [10].

...


Назад | сторінка 8 з 12 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Протяжність лінії. Індуктивність проводів
  • Реферат на тему: Конструкція і матеріал проводів
  • Реферат на тему: Виробництво обмотувальних проводів
  • Реферат на тему: З'єднання та відгалудження жил проводів та кабелів
  • Реферат на тему: Визначення втрати потужності ЛЕП. Економічний переріз по максимальній поту ...