приємств у 2012 році найбільшу питому вагу в інноваційної продукції (рис. 3) продовжує займати продукція, знову впроваджена або піддавалася значним технологічним змінам 81,2% (82,3% в 2011 році ), продукція піддавалася удосконаленню склала 6,2% (6,8%), і прочая інноваційна продукція - 12,6% (10,9%).
Малюнок 3 Обсяг промислової продукції за видами інновацій,% Частка інноваційної продукції у ВВП зросла до 1,25%, у той час як в 2011 році вона дорівнювала 0,85%.
Малюнок 4 Динаміка інноваційно активних підприємств та інноваційної продукції
Поточні витрати на технологічні інновації підприємств зросли до 325 600 000 000. тенге, що вище рівня 2011 року на 67% (у 2011р. - 194,9 млрд.тенге). При цьому також спостерігається підвищення продуктивності праці в обробній промисловості до 51,8 тис. Дол. США на одного працівника.
Малюнок 5 Динаміка продуктивності праці в обробній промисловості
Разом з тим, незважаючи на зростання інноваційної активності в останні роки, рівень пасивності в області інновацій залишається, ще досить високий. Цей показник за підсумками 2012 року склав 92,4% (94,3% у 2011 році).
Незважаючи на деяке зростання, також все ще низьким показником є ??частка інноваційної продукції в загальному обсязі промислового виробництва - 2,3% (1,5% в 2011 році).
Недостатній рівень інноваційної активності посилюється низькою віддачею від реалізації технологічних інновацій. Як наслідок, на один тенге таких витрат в 2012 р доводиться 1,16 тенге інноваційної продукції проти 2,1 тенге в 2004 г (таблиця 1).
Таблиця 1 Співвідношення обсягів та витрат інноваційної продукції (млрд.тг)
200420052006200720082009201020112012Объем74,7120,4156,0152,5111,582,6142,2236,0379,0Затраты35,367,180,083,5113,461,0235,5195,0325,6Эффективность затрат2,111,791,951,820,981,350,601,211,16
При цьому в динаміці зміни показників інноваційної активності підприємств всередині країни простежується позитивна тенденція зростання в останні роки з прийняттям Державної програми форсованого індустріально-інноваційного розвитку, що свідчить про підвищення рівня сприйнятливості підприємств до інновацій.
Приміром, за даними Агентства РК за статистикою кількість реалізованих підприємствами інноваційних проектів у 2012 році збільшилася в 2,9 рази до 1135 одиниць (387 одиниць в 2011 році). Кількість створених і використаних нових технологій і об'єктів техніки збільшилася з 1365 до 1608 одиниць, а кількість підприємств створюють і використовують ці технології зросло з 562 до 713 одиниць.
Витрати на дослідження і розробки є одним з головних показників інноваційної діяльності на «вході».
Спостерігається зростання обсягу внутрішніх витрат на дослідження і розробки на 18,2%, який склав 51,2 млрд.тенге (43,3 млрд.тенге в 2011 році). При цьому їх частка до ВВП незначно зросла до 0,17% (2011 рік - 0,16%), після різкого падіння в 2010 році з 0,24%.
Аналіз структури внутрішні витрати на дослідження і розробки по секторах діяльності за 2012 рік свідчить про триваючу тенденцію превалюючою частки підприємницького сектора (39,7%) і збільшення частки фінансування сектора вищої професійної освіти з 16,4 до 23 %.
Слід зазначити, що в технологічно розвинених країнах витрати підприємницького сектора на наукові дослідження (60-70%) набагато перевершують державні витрати на НДДКР. У Казахстані поки ще зберігається структура з ключовою роллю державного сектора фінансуванні НДДКР (діаграма 1).
Діаграма 1. Структура внутрішніх витрат на ДіР по секторах діяльності,%
З досвіду зарубіжних країн можна зробити висновок, що національна інноваційна система буде ефективною і приносити високі доходи тільки в тому випадку, якщо в країні присутня розвинений підприємницький сектор, який в Казахстані характеризується низьким рівнем інноваційної активності.
В останні роки спостерігається тенденція збільшення чисельності фахівців зайнятих у сфері науково-технічного та технологічного розвитку. У 2012 році цей показник досяг історичного максимуму і склав 13494 людина з ростом до 2011 року на 17,5%. Це пов'язано з активним залученням до дослідницької діяльності великої кількості молодих вчених.
В цілому дана сфера все ще не є привабливою для довгострокового кар'єрного зростання зважаючи характерних особливостей казахстанського ринку праці в науковій сфері, які, в першу чергу, проявляються в низькому рівні оплати праці і недостатньому соціальному забезпеченні вчених. Таким чином, інноваційний розвиток в Казахстані поряд з іншими факторами стримується де...