фіцитом кадрів, здатних управляти інноваційними процесами та проектами. [16]
Одним з найважливіших показником результативності наукових досліджень і розробок є патентна активність.
Інтелектуальна власність в сучасному світі стає визначальним фактором суспільного прогресу, а результати інтелектуальної праці є основним об'єктом економічного обороту, що забезпечує добробут суспільства. Сучасні аналітики констатують чітку, прямо пропорційну зв'язок між величиною валового національного продукту і кількістю патентів на винаходи, припадають на душу населення країн. При цьому в найбільш економічно розвинених країнах фіксується найвища патентна активність населення.
Таблиця 2 Динаміки видача охоронних документів на винаходи по роках
За даними Національного інституту інтелектуальної власності за 2012 року надійшло 1503 заявки на видачу охоронних документів на винаходи, на 9,3% менше, ніж в 2011 р (1600 заявок), з них від національних заявників надійшло 91 , 3% заявок і від іноземних заявників 8,7% заявок. У 2012 р кількість виданих охоронних документів склало 1400 і скоротилося на 25,8% від 2011 Спостерігається також зниження кількості зареєстрованих ліцензійних договорів на використання об'єктів промислової власності з 153 одиниць у 2011 році до 69 в 2012 році.
Разом з тим, збільшується кількість заявок на винахід, поданих за процедурою ЄПВ (Євразійським патентним відомством). У 2012 році за процедурою ЄПВ було подано 57 заявок, що на 11 заявок більше ніж у 2012 році. Слабка конкурентоспроможність країни в технологічному плані пояснюється в тому числі, практичною відсутністю в країні розробок світового рівня. [17] Головними причинами відставання Казахстану за показниками патентної активності є, як обмеженість фінансових коштів, так недостатня правова грамотність у сфері інтелектуальної власності. У науковому співтоваристві широко прийнята практика аналізу наукової діяльності за двома основними критеріями - дослідницької активності (кількість публікацій) і наукової продуктивності (кількість посилань на наукові праці або індекс цитованості).
За 2011-2012 роки відзначається зростання частки публікацій РК в загальносвітовому потоці в базах даних WoS (WebofScience, ThomsonReuters) і Scopus (Elsevier), у тому числі в 2012 році - до 0,027% (WoS) і 0,028% (Scopus). Статті казахстанських учених в WoS за 2000-2010 роки опубліковані в 1146 виданнях, 69% яких мають ненульовий імпакт-фактор. Публікації за 2011-2012 роки розподілені всього в 391 найменуванні журналів, але вже більше 85% їх мають імпакт-фактор вище нуля. В останні роки намічається деяка тенденція підвищення частки більш впливових журналів.
Однак в загальносвітовому зіставленні Казахстан все ще показує скромні результати переходу до інноваційного типу економіки. Так, станом на 2012 рік частка інноваційної продукції у валовому внутрішньому продукті склала менше 1,3%, частка обсягу внутрішніх витрат на дослідження і розробки до ВВП становить 0,17%, частка в загальній кількості публікацій міжнародних баз цитування - 0,028%.
Безумовно, настільки низькі показники впливу на економіку країни вимагають більш скоординованої політики розвитку регіональних інноваційних систем, посилення взаємодії регіон-центр, формування інноваційного середовища та підвищення компетенцій в реалізації науково-інноваціоннихпроектов.
. 2 Роль інститутів розвитку в підвищенні конкурентоспроможності казахстанської економіки
Державна програма щодо форсованого індустріально-інноваційного розвитку Республіки Казахстан на 2010-2014 роки (далі - Програма) розроблена на виконання доручення Глави держави, даного 15 травня 2009 на позачерговому XII з'їзді Народно-демократичної партії «HуpОтан », Послання Глави держави народу Казахстану« Нове десятиріччя - новий економічний підйом - нові можливості Казахстану », а також відповідно до ключовими напрямами Стратегічного плану розвитку Республіки Казахстан до 2020 року, що є другим етапом реалізації Стратегії розвитку Казахстану до 2030 року.
Програма спрямована на забезпечення стійкого і збалансованого зростання економіки через диверсифікацію і підвищення її конкурентоспроможності.
Програма є логічним продовженням проведеної політики щодо диверсифікації економіки, і інтегрувала в себе основні підходи Стратегії індустріально-інноваційного розвитку на 2003-2015 роки, Програми «30 корпоративних лідерів Казахстану», а також інших програмних документів у сфері індустріалізації.
На період до 2015 року основним пріоритетом політики форсованої індустріалізації стане реалізація великих інвестиційних проектів у традиційних експортоорієнтованих секторах економіки, з мультиплікацією нових біз...