орення та вирішення глобальних проблем, в 1999 р заявила про готовність до співпраці з представниками великого бізнесу на умовах глобальної відповідальності, дотримання основних принципів і норм в області цивільних прав, трудових відносин, встановлених нею. Більше того, ООН, визнаючи існування негативних явищ, що викликаються процесом глобалізації, висловлюється на користь глобалізації з людським обличчям .
Європейська модель, запропонована П. Бурдьє, Б. Латуром і Е. Грандом, передбачено поступове входження країн у всесвітнє економічний простір на основі соціально-економічної інтеграції. Це означає, поряд з вільним переміщенням капіталу, товарів, послуг і людей, делегування частини повноважень національних урядів наднаціональному освіти, організації, конфедерації. В даному випадку глобалізація базується на наявну геополітичну структуру - Європейський Союз.
Всі ці моделі глобалізації присутні в реальності в тій чи іншій мірі сукупно і нерозривно. Особливість сучасної економіки в тому, що процеси, що відбуваються в тій чи іншій сфері, неодмінно викликають наслідки в інших сферах. Взаємозв'язок між сферами така, що розмежування чисто політичних, або соціальних процесів стає неможливим.
Таким чином, у розвитку глобальної економічної системи виявляються такі тенденції:
. Лібералізація
2. Регіоналізація
. Інформатизація світової економіки
Глобалізація економіки передбачає її лібералізацію, слабшанню ролі держави і зростання ролі ТНК для вільного переміщення капіталу, людських ресурсів, товарів, послуг. Від загального рівня відкритості світової економіки, від ступеня її лібералізації багато в чому залежить і подальший прогрес в області глобалізації.
Між лібералізацією та глобалізацією існує тісний зв'язок, з одного боку слабшанню ролі держави викликає посилення приватних структур, що сприяє подальшої глобалізації і стимулює діяльність ТНК, з іншого розвиток і глибока інтеграція багатьох економік потребує лібералізації економічної системи, в яку має намір увійти ТНК.
Парадоксально, але подальший розвиток процесу глобалізації веде, в деякій мірі, до зворотного процесу - регіоналізації, тобто у формуванні в глобальному економічному просторі міждержавних об'єднань в рамках того чи іншого регіону (митні союзи, економічні співтовариства, зони вільної торгівлі) Це в деякій мірі глобалізація в обмежених масштабах, що охоплює групу країн.
Регіоналізація призводить до випереджаючого зростання внутрішньорегіональних економічних потоків (торгівля, прямі інвестиції) в порівнянні з їх загальною динамікою. При цьому економічні відносини в рамках регіональних угруповань лібералізуються і створюється єдиний економічний простір. Однак, країни, що не входять в дану угруповання виявляються у відносно гіршому становищі, навіть якщо тарифні умови для них залишаються колишніми.
З початком XXI століття все чіткіше простежується наступна тенденція розвитку процесу глобалізації - інформатизація. Інформатизація знаходить своє вираження в широкому використанні інформаційних комп'ютерних технологій.
Людство знаходиться на перехідному етапі від постіндустріального суспільства до інформаційного суспільства. Інформація відіграє все більшу роль у функціонуванні багатьох структур. Інформатизація полягає в широкому використанні сучасних технічних засобів для отримання, обробки і передачі інформації та впливі самої інформації на економіку.
З розвитком інформаційних технологій в останнє десятиліття кардинально змінюється вигляд міжнародної економічної системи. Все більшу роль у системі оплати та розрахунку грають електронні грошові одиниці, що витісняють реальні живі гроші. Також глобальна мережа Інтернет стає важливою платформою, в рамках якої виробляються торгові операції. Інтернет торгівля як нове явище реалізації продукції стає все більш популярною.
Самі постачальники інформаційних технологій виходять у світовому бізнесі на перший план. Темпи зростання продукції і капіталізації компаній, що діють у цій сфері, швидко підвищуються, випереджаючи колишніх лідерів. Так, в 2011 р найдорожчим брендом у світі була визнана марка Apple. Зростаюча капіталізація стимулює приплив інвестицій, які в свою чергу призводять до подальшого підвищення курсів акцій. Так, у США до 60% всіх інвестицій в економіку направляється в сферу інформаційних технологій.
При цьому слід врахувати, що кожна з даних тенденцій перебуває під впливом економічної структури окремих країн, а також всієї міжнародної економічної і політичної обстановки. Тому форми прояву цих тенденцій часто змінюються, ускладнюючи загальну ситуацію, повну протиріч пов'язаних з посиленням міжнародно...