го з ключових продуктів можна сформувати узагальнену антикризову стратегію фірми щодо раніше освоєної продукції. p> Поряд з освоєної продукцією, промислова фірма часто має напрацювання щодо родинних, а нерідко і принципово нових виробів. Це вимагає проведення їх оцінки для розробки відповідної інноваційної стратегії. p> Ряд авторів вважає головним гальмом успішної роботи підприємств у ринкових умовах простоювання виробничих потужностей, їх несприйнятливість до інновацій, що збереглися від адміністративної економіки ієрархічні лінійно-функціональні структури і численні допоміжні виробництва [4]. p> Особливістю кризового підприємства є жорстка обмеженість у ресурсах. У цих умовах зручно здійснити вибір. інноваційної стратегії з використанням відповідної схеми (рис. 2.4). br/>В
На основі прийнятих рішень щодо освоєної продукції та інновацій керівництво фірми наповнює обрану модель антикризової стратегії ресурсним змістом. Для цього опрацьовуються кілька варіантів бізнес-стратегій, на основі чого і складаються загальна модель антикризової стратегії і спирається на неї перспективний план виходу організації з кризи. br/>
Висновки
1. Виведення промислової фірми з кризового стану (так само, як і профілактика кризи) передбачає необхідність стратегічного підходу до антикризового управлінню. Керівним документом останнього повинен бути стратегічний план, доведений до кожного підрозділу. p> 2. Головним змістовним показником антикризового стратегічного документа (Програми, плану тощо) є наявність у ньому субординованих конкретних установок, своєрідних формул поведінки для менеджерів різного рівня в варіативних станах внутрішнього і зовнішнього середовища кризової організації. p> 3. Для антикризового управління великої промислової фірмою найбільш кращим типом стратегії, як найменш витратною за коштами і часу, є В«стратегія диференціаціїВ», що полягає у зміні експлуатаційних параметрів традиційної продукції з орієнтацією на вимоги (Споживчі переваги) різних груп покупців. p> 4. Антикризова стратегія фірми має оригінальний характер, оскільки обумовлена ​​індивідуальною, відмінною від інших системою цілей. p> 5. Однією з постійних функцій стратегічного менеджменту є систематичне прогнозування та оцінка факторів кризовості та розробка механізмів їх нейтралізації. p> 6. Одним з досить витратних, але при цьому і найбільш ефективних методів антикризового стратегічного менеджменту є моделювання розвитку кризових ситуацій та побудова на цій основі механізмів їх подолання. p> Глава 3. Фінансова стабілізація підприємства
Узагальнюючи основні положення теорії антикризового управління та враховуючи необхідність попередження подій в умовах ринкових ризиків, можна виділити п'ять основних механізмів фінансової стабілізації та фінансового оздоровлення підприємства: - усунення неплатоспроможності (оперативний механізм фінансової стабілізації); - Відновлення фінансової стійкості і фінансової рівноваги (тактичний механізм фінансової стабілізації); - забезпечення фінансової рівноваги в трив льоном періоді (стратегічний механізм фінансової стабілізації); - попереджуючий механізм фінансової стабілізації; - санація підприємства (при неможливості задіяння попередніх механізмів).
3.1 Оперативний механізм фінансової стабілізації
Оперативний механізм фінансової стабілізації підприємства зазвичай зводиться до усунення його неплатоспроможності - головного чинника дестабілізації. При правильних, раціональних діях керівництва оперативний етап може бути виконаний протягом одного кварталу. Іноді усунення неплатоспроможності називають терміном В«відсікання зайвого В», оскільки підприємство прагне швидко позбутися від обтяжливих його зобов'язань і зайвих, непрацюючих, але цілком ліквідних запасів і ресурсів. Система заходів повинна бути спрямована одночасно на зменшення розміру поточних зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов'язань підприємства та на збільшення суми грошових активів, що забезпечують термінове погашення цих зобов'язань. Реалізується принцип В«відсікання зайвогоВ»: з одного боку, підприємство терміново позбавляється від ліквідних активів, перетворюючи їх у грошову форму, а з іншого - скорочує поточні потреби, що призводять до зобов'язань підприємства.
Основним індикатором оперативного механізму фінансової стабілізації служить коефіцієнт чистої поточної платоспроможності (КЧТП):
КЧТП = (ОА - 0Ан)/(КФВ - КФ0по). br/>
Цей коефіцієнт дозволяє побачити об'єктивну картину кризи реальної платоспроможності підприємства. Щоб створити цю картину, необхідно від повної величини оборотних активів (ОА) прибрати неліквідну її частина Оан (неліквідні запаси, дебіторку, яку складно отримати, витрати майбутніх періодів), а з повних короткострокових фінансових зобов'язань пасиву (КФВ) прибрати ту внутрішню частина (КФОПО), яка може бути відкладена до завершення фінансової стабілізації (розра...