ікарі в однаковій мірі володіють технікою психотерапії. Вона досить складна й не кожному доступна; в той же час деякі люди, які не мають медичної освіти, мабуть, володіють вродженими здібностями до психотерапевтичним впливам на оточуючих. Ці здібності, як і будь-які інші, можна розвинути або послабити. Психотерапія - справа дуже тонка. Далеко не завжди, наприклад, категоричне заяву лікаря, що у хворого все буде в порядку, приводить до бажаного результату. Деякі хворі, навпаки, вважають, що їм В«заговорюють зубиВ». Дією, травмуючим психіку хворого, може бути, наприклад, абсолютно нешкідливий, але, на думку хворого, необгрунтований переклад в іншу палату (В«Перевели вмиратиВ»). Ще один наочний приклад сили психічного впливу: відчуваючи новий лікарський засіб, медики широко використовують так званий подвійний сліпий метод, суть якого в тому, що ні лікар, ні медична сестра, ні хворий не знають, чи отримує останній справжній препарат або пустушку (Плацебо), за виглядом і смаком цілком схожу на досліджуване засіб, але не має на організм ніякої дії. З'ясувалося, що навіть при такому грубому органічному захворюванні, як стенокардія, плацебо усуває больові напади у кожного третього хворого.
Думається, до психотерапії відносяться і лікувальні методи, застосовувані екстрасенсами. Судячи з того, що доводиться спостерігати лікарям, безпосередня ефективність спілкування з екстрасенсом може бути дуже високою, але ефект цей вельми нетривалий.
Не подумайте, що я хочу відвадити читачів від В«традиціоналістівВ». Якщо у вас є бажання і можливості, спробуйте полікуватися у гомеопатів, екстрасенсів, народних цілителів або чаклунів (хоча згідно з нашим законодавством заняття лікувальною практикою особами, не мають диплома, кримінально карані). На жаль, вони частіше, ніж представники офіційної медицини, що не розпізнають серйозних, небезпечних для життя захворювань. Тому правильніше, ймовірно, не покладатися цілком на представників В«традиційноїВ» медицини, а хоча б час від часу згадувати, що існують і звичайні лікарі.
