відсоток, у зв'язку з чим позичальники несуть значні втрати, обумовлені тривалістю періоду інвестування.
Інвестиційні кредити, які надаються організаціям з боку фінансово-кредитних організацій, представляють у світовій практиці одне з основних джерел залучення капіталу. Це джерело особливо зручний, якщо банк-інвестор надає організації-позичальнику поновлюваний кредит у вигляді так званої В«Кредитної лініїВ». br/>
2.1. Особливості інвестиційних процесів в Росії і за кордоном
У Росії інвестиційне кредитування організацій з боку комерційних банків поки не набуло належного поширення.
На Заході в якості стратегічних інвесторів часто виступають промислові компанії, вбудовувати в себе те чи інше перспективне підрозділ. Попит же російських промислових підприємств на технології, про що говорилося трохи вище, недостатній для того, щоб вони виступали як стратегічні інвестори. У силу всіх названих складностей бізнес-модель нещодавно виникли російських венчурних компаній будується з урахуванням неможливості виходу.
Невизначеність стратегії виходу є ключовим елементом загальної стратегії проекту, призводить до збільшення терміну проекту. Хоча настільки тривалі терміни не відповідають динаміці світового інвестиційного ринку, сьогоднішній ситуації у інвесторів немає чіткої стратегії виходу [6] і їм доводиться погоджуватися на більш тривалі терміни здійснення інвестицій, ніж на західному ринку. У США і в Європі звичайний термін інвестицій становить від трьох до п'яти років, а з поширенням нових технологій ці терміни стали ще коротше.
Тривалість строків пов'язана ще і з тим, що в Росії більше часу йде на розробку і доведення необхідної технології. Вчені не звикли вирішувати комерційні завдання і в стислі терміни розробляти необхідні ринку продукти, а інноваційних менеджерів катастрофічно не вистачає.
Всі ці фактори зводять до мінімуму приплив інвестицій в російські технології. Враховуючи, що в Росії менше конкуренція капіталу і істотно нижче вартість підняття проекту західні інвестори зацікавлені в тому, щоб знайти недорогу готову технологію в Росії, розвинути розробляючу компанію, а потім вивезти проект на Захід з метою залучення більш широких інвестицій.
Багато інвесторів говорять про те, що для залучення інвестора російським компаніям не вистачає успішних історій, в теж час багато технологічні підприємці говорять про з'явився інтерес до інноваційним підприємствам з боку вітчизняного бізнесу - це критичний момент для залучення грошей зарубіжних. [7]
2.2. Інструменти інноваційного фінансування
Серед нових інструментів інноваційного фінансування необхідно виділити:
В§ Лізинг, тобто довготривала оренда устаткування на термін до двадцяти років. Лізингодавець за свій рахунок набуває необхідне обладнання і здає його в оренду лізингоодержувачу. При цьому права власності на устаткування залишаються у лізингодавця. по закінченні лізи...