. На контрастну чутливість впливають розміри обстежуваних поверхонь.
У виробничих умовах велике значення має можливість розрізняти деталі в найкоротший термін. Швидкість зорового сприйняття підвищується в міру збільшення освітлення. Вона швидко зростає при освітленні в 70-75 Лк. Повільніше - при освітленні в 1000-1200 Лк і більше. Чітке сприйняття предмета очей зберігає певний час. Спокійні очі утримувати виразне зображення розглянутої деталі, тобто стійкість ясного бачення, виражається ставленням часу ясного бачення до загального часу розглянутої деталі. Стійкість ясного бачення залежить від характеру виконуваної роботи, умов виробничого середовища, зокрема, від тривалості освітлення (з поліпшенням освітлення різко підвищується тривалість ясного бачення).
При однаковому напрузі зору стійкість ясного бачення при менш напруженої зорової роботі буде вище, ніж при більш напруженою.
1.4 Атестація робочих місць як комплексна оцінка умов праці
Комплексна оцінка умов праці на основі спеціальних досліджень факторів виробничого середовища проводиться при атестації робочих місць. Результати цієї роботи використовуються підприємствами та організаціями для проведення заходів для поліпшення умов праці, встановлення доплат, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, в тому числі за рахунок власних коштів підприємств і організацій, а також для визначення диференційованих тарифів (Внесків) на державне соціальне страхування залежно від умов праці. p> Атестація робочих місць за умовами праці проводиться один раз на 5 років спеціальної комісією, до складу якої включаються головні спеціалісти підприємства, працівники відділів кадрів, праці та заробітної плати, охорони праці, медичні працівники, представники профспілкового комітету. Дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу проводяться на конкретних робочих місцях шляхом лабораторних досліджень, інструментальних вимірів і розрахунків. Результати інструментальних замірів параметрів шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформляються протоколами і заносяться в Карту умов праці на робочому місці [6, 113]. p> Обов'язковою додатком до Карті є дані хронометражних спостережень, використовувані в Як методик вимірювання при оцінці фактичних величин психофізіологічних факторів умов праці.
Оцінка результатів дослідження та інструментальних замірів санітарно-гігієнічних факторів проводиться шляхом зіставлення їх фактичних значень з нормативними [6, 114]. p> Загальна оцінка умов праці в балах розраховується шляхом підсумовування оцінок всіх виробничих факторів за гр. 7 частини 1 і гр. 4 частини 2 і заноситься в розділ II Карти. На її підставі умови праці класифікуються на наступні групи:
В§ допустимі (Виробничі фактори не перевищують ГДК і ПДУ);
В§ шкідливі і важкі 1-го ступеня (загальна оцінка менше 6 балів); ​​
В§ шкі...