оресценції досліджуваного з'єднання і еталона; S х і S пов - площі під спектрами квантової інтенсивності флуоресценції; n 2 x /n 2 пов - відношення квадратів коефіцієнтів заломлення застосовуваних розчинників.
Квантовий вихід фосфоресценції визначався щодо квантового виходу флуоресценції при 77К порівнянням площ під спектрами флуоресценції і фосфоресценції одного і того ж зразка. При роботі з фосфороскопом отримане ставлення множилося на коефіцієнт светоіспользованія фосфороскопа, який розраховувався за формулою наведеною в [25]. p align="justify"> Належність спектрів флуоресценції і фосфоресценції досліджуваним з'єднанням доводилася по ідентичності спектрів поглинання і збудження люмінесценції. Для виключення впливу на результати вимірювань реабсорбції і агрегації використовувалися концентрації досліджуваних сполук близько 5? 10 -6 моль/л.
2.2 Експериментальні результати та їх обговорення
У роботі проведено систематичне дослідження спектрально-люмінесцентних властивостей десяти нових похідних тетра-мезо піридил порфірину.
Перш, ніж перейти до аналізу та обговоренню отриманих результатів розглянемо коротко відомості, що стосуються хімічної будови і електронних спектрів порфіринів.
Молекула родоначальника ряду циклічних тетрапіррольних сполук - порфина - складається з чотирьох піррольних кілець об'єднаних за допомогою метінових містків в єдину сполучену ? - Елетронние систему містить 18 ? - електронів. Заміщення атомів водню по піррольнм кільцям і метинового містках дає велике число похідних. Тут ми не будемо зупинятися на гідруванні піррольних кілець, що дає гідропорфіріни і, зокрема хлорофіл, аза-заміщенні по метинового містках (аза-порфіріни) і т.д.
порфіринового кільця має амфотерний природу: два атоми азоту (= N-) іміну типу (пірроленіновие) здатні приймати два надлишкових протона, інші два атоми азоту типу піролу здатні віддавати протони. Особливістю будови центру порфіринового макроциклу є здатність утворення комплексних сполук з металами, що визначає їх біологічну активність. Так, гем крові - комплексне з'єднання протопорфирина з залізом, а хлорофіл - комплексне з'єднання складного хлорину з магнієм. p align="justify"> Типовий спектр поглинання вільної основи порфірину складається з інтенсивної смуги близько 400-440 нм (смуга Сорі), характерною...