ти довіреною йому майном в інтересах своїх довірителів;
- при укладанні угод з цінними паперами, переданими йому в управління, обов'язково вказувати, що він діє в якості довірчого керуючого (Робиться позначка "Д. У.");
- вести відокремлений облік майна, переданого йому в довірче управління, від свого власного майна;
оплата послуг керуючого: довірчий керуючий отримує винагороду відповідно до укладеного договору, а відшкодування витрат, пов'язаних з здійсненням процесу довірчого управління, проводиться за рахунок доходів, що виникають в ході цього управління.
Довірчий управляючий на ринку цінних паперів здійснює свою діяльність у досить жорстких межах, що встановлюються відповідними правовими актами держави, з метою максимального захисту інтересів колективних інвесторів, які довірили йому свої заощадження.
Довірчий керуючий не має права:
придбавати за рахунок керованих засобів цінні папери, які будуть належати йому самому;
купувати на власні кошти цінні папери, які знаходяться в його управлінні;
представляти одразу дві сторони одного і того ж договору купівлі-продажу цінного паперу;
придбавати цінні папери організацій, які підлягають ліквідації;
продавати цінні папери з відстроченням платежу більш ніж на 30 календарних днів;
передавати довірені йому цінні папери в заставу власних зобов'язань;
передавати довірені йому кошти у внески в користь третьої особи;
укладати за рахунок довірених йому коштів договори страхування на користь третіх осіб та ін
Теоретично оплата послуг довірчого керуючого може мати самі різні форми. Основні з них такі:
фіксований розмір винагороди за рік. Недолік даного способу винагороди полягає у відсутності його прив'язки до результатів діяльності керуючого;
винагороду встановлюється залежно від обороту майна (Наприклад, обсягу угод купівлі-продажу з цінними паперами). У даному варіанті керуючий більше зацікавлений в зростанні обсягу торгівлі цінними паперами, ніж, наприклад, у збільшенні їх ринкової вартості;
винагороду встановлюється у фіксованому відсотку від ринкової вартості портфеля цінних паперів, що знаходяться у довірчому управлінні.
винагороду встановлюється у відсотках від величини отриманого за рік доходу, наприклад, величини приросту вартості цінних паперів, що у довірчому управлінні. Проблема полягає в тому, що величина цього доходу не завжди залежить тільки від дій керуючого. Якщо на ринку цінних паперів має місце затяжне падіння цін (наприклад, фондова криза), то у всіх учасників цінні папери знецінюються, і тоді може виявитися, що управитель не тільки не отримає прибуток, але й не зможе компенсувати свої власні витрати управління;
можливі й інші способи встановлення винагороди, які часто являють собою різні комбінації перерахованих вище форм.
В
2.4 Діяльність з визначення взаємних зобов'язань (кліринг)
...