алізації конституційних повноважень місцевого самоврядування. Вирішення цих питань вимагає не тільки зваженого науково-обгрунтованого програмно-цільового підходу, а й узгоджених зусиль органів місцевого самоврядування та державної влади з вишукування необхідних ресурсів.
Розробка прогнозно-аналітичних матеріалів, що характеризують стратегічний розвиток, муніципальних утворень повинна спиратися на результати аналізу стартових умов і вихідних передумов їх комплексного соціально-економічного розвитку.
Вітчизняна практика стратегічного територіального планування свідчить про те, що цього важливого етапу прогнозно-аналітичних робіт не приділяється належної уваги.
Умови мають принципове значення для істотного поліпшення стану справ у даній сфері.
1) Дослідження існуючих муніципальних утворень свідчить, що вирішення проблем економічного районування в умовах диктату центральних владних структур і відомчого монополізму зробило деструктивний вплив на цілісність створюваних адміністративно-територіальних утворень, внесло дисбаланс у структуру їх економіки. Продекларована у федеральних законах бюджетна самостійність муніципальних утворень найчастіше залишається лише гаслом, що багато в чому обумовлено недооцінкою важливості проблеми територіальної організації місцевого самоврядування.
Тим часом територіальна організація місцевого самоврядування є одним з ключових факторів, що визначають стратегічний вибір адміністративно-територіальних утворень, їх фінансову самодостатність. Територіальна раціоналізація єдиного економічного простору країни немислима без радикальної зміни критеріїв організації адміністративно-територіальних утворень. Необхідно, зокрема, уточнити систему принципів і критеріїв раціонального районування, обгрунтувати алгоритми, за допомогою яких можна було б вирішувати проблеми ефективної територіальної організації муніципального управління, розробити відповідне правове забезпечення.
2) Формування цілісної, теоретично обгрунтованої концепції стратегічного територіального планування неминуче висуває проблему оцінки та аналізу якості життя населення. Дійсно, не уточнивши суть цієї категорії, наукові та методичні основи вимірювання якості життя населення, практично неможливо серйозно говорити про стратегічне соціальному плануванні, розробці системи державних і муніципальних стандартів якості життя для цілей соціального управління, раціоналізації відносин між бюджетами різних рівнів, організації системи регіонального соціально-економічного моніторингу і т.п.
3) До проблеми оцінки якості життя населення адміністративно-територіального утворення тісно примикає проблема аналізу складається екологічної ситуації. Важливість її обумовлена ​​тим обставиною, що екологічний фактор сьогодні має стратегічне значення. Наприклад, медико-екологічна обстановка є ключовим чинником, що визначає одну з найважливіших складових якості життя населення - стан його здоров'я. Екологічні вимоги ви...