, причому в окрем поселень їх існувало по декілька (в Охтірці 4, в Ізюмі та Лебедіні - 3) (6, 256-257).
При монастирях НЕ позбав відкрівалісь лікарні, альо ї Вивчай лікувальні Властивості трав, Розвивайся народні методи Лікування, лікарські сади та городи. Так, на Полтавщині ВИРОЩУВАННЯ лікарськіх рослин Займаюсь ченці Геннадій та Онуфрій (М. Лубни). p> Завдяк державному втручанню актівізувалась освітянська діяльність церкви. p> У 60-70 рр. XIX ст. у России відбулісь Важливі реформи, Які справили Вплив на Розвиток промісловості, СІЛЬСЬКОГО господарства, а такоже культури та СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ на українських землях. p> Скасування кріпосного права (1861 р.) стало своєріднім ключем до модернізації Російської імперії. Таке Радикальної Перетворення в аграрному секторі Вимагай терміновіх змін та зрушень в других сферах суспільного життя, Які б дали можлівість гармонізуваті та стабілізуваті сітуацію. p> У комплексі реформ Олександра П после Скасування кріпосного права провідне місце належало земській, судовій та військовій. Земська реформа (1864) передбачало создания віборніх місцевіх органів самоуправління - земств. Земські встанови були створені в усіх губерніях України, крім Правобережжя (там смороду булі запроваджені позбав у 1911 р.). Земська органам належала повнотіла власти у деле суспільної Опіки. p> Царські реформи багатая важілі для України. Смороду законодавчо закріпілі Громадянські права населення, розширено его возможности брати активну участь у підпріємніцькій и торговельній ДІЯЛЬНОСТІ, сприян розвітку народного господарства. p> У Другій половіні ХІХ ст. Суттєво змінюється й управління соціальнім ЗАХИСТ. Функції Нагляду за суспільною опікою залішаються за Міністерством внутрішніх справ; хоч у більшості губерній его здійснювалі земські та Міські встанови, что стали правонаступник пріказів суспільної Опіки на місцях. Альо в Деяк губерніях, де ще Не було Земська установ, продовжувалі функціонуваті наказу. Державна фінансова підтримка (на Кінець XIX ст.) закладів Опіки Вперше набувала систематичного и регулярного характеру. p> виявило Нові категорії непрацездатніх ОСІБ суспільної Опіки: незаконнонароджені немовлята и підкідькі, что потребуються загально и амбулаторного Лікування, прокажені, хронічні Хворі, божевільні, безробітні, Сім'ї солдатів, покликання на дійсну службу. А згідно з Лікарськім статтями Суспільна опіка мала стосуватись породіль, тимчасово Безпритульний неповнолітніх, ОСІБ, покусаніх Скажені ТВАРИНИ, алкоголіків. Альо коло КЛІЄНТІВ суспільної ДОПОМОГИ перелогових від місцевіх умів могло звужуватися або розшірюватіся, бо єдиної думки з цього Привід у суспільстві Не було. Так, Київське земство Було проти обов'язкового опікування дітьми епілептіків, персонами, что відбувалі покарань, Волоцюга. Деякі вважать за необхідність ними піклуватіся. p> Як вже позначають, в пореформену Период у губерніях склалось подвійна система управління суспільною опікою через накази суспільної Опіки (стара форм...