го управління і В«провиниВ» введення нового. Зокрема висувається демагогічне заяву про більшої незалежності та неупередженості колегіальної форми правління в порівнянні з владою патріарха. В«... Відоміший бо шукаючих істини собораним станом, ніж єдиним лицем ... таке було церковне Синедріон в старозавітній церкві в Єрусалимі, і цивільний суд Ареопагіта в Афінех ... і іния, наріцаемия дикастеріяхВ». Далі висувається не менш переконливий аргумент, про нібито більшої бюрократизації патріаршого управління і про те, що в колегіальній системі буде менше тяганини: В«... А коли в живих не буде його, то і паче присікаються справиВ». Ближче до істини стоїть заяву про безпеці Синодальної системи для світської влади: В«Велико і се, що від соборного правління не опасатіся отечеству заколотів і збентеження, Яків походять від единаго собственнаго правителя духовнагоВ». На закінчення першої частини підкреслюється велика демократичність нової системи і Синод розглядається як певна В«кузня кадрівВ». p align="justify"> друге, Регламент говорить про справи, що входять до компетенції Колегії. Справи ці діляться на загальні та приватні. Положення про справи становлять для нас особливий інтерес, тому що проливають світло на багато церковні проблеми того часу.
b. Регламент про проблеми Церкви
Насамперед, дізнаємося про розвиток сумнівною гимнографии (особливо на Україні) - складення В«народних акафістівВ», молебнів та інших служб, В«... Слову Божому противних і ... непристойнихВ». Вигадуються незрозумілі житія, В«... хибно вимишленния, і сказующія чого не було ...В». p align="justify"> Народ для чогось святкує п'ятницю, вказуючи на те, що в іншому випадку В«... П'ятниця гніваєтьсяВ». У тій же Малоросії водять у хресних ходах В«... Жонка простовласую під ім'ям П'ятниці ...В», і В«... попи з народом молебня перед дубом ...В». p align="justify"> За градам й селами ходить безліч В«мощейВ» - архідиякона Стефана і т.п., і навіть (!) пропонується В«... багато млека Пресвятої БогородиціВ». Архієреї для вирішення своїх фінансових проблем організовують В«явище чудотворних іконВ», молитви передають в шапку, (!) Відроджується ще дониконівського многогласие. Далі Феофан Прокопович нарікає на брак духовенства, і на невігластво наявного, говорить про необхідність змінювати ситуацію, і введенні якогось тритомного Катехизму. Особливо йдеться про освіту єпископів - знанні канонів ступенів споріднення, необхідності для них обмінюватися досвідом: В«... дивувався б Єпископ, що робити; то первее да пише про те, просячи ради, до іншого найближчого ЄпископуВ». p align="justify"> Говориться про неприпустимість єпископу довго перебувати поза своєї єпархії, окрім В«правильних винВ» - тяжких недуг, служіння в царстві граді і т.д. У цьому випадку пропонується архієрею призначити своїх заступників з В«чоловіків розумних і благоговійнихВ». Те ж саме відноситься і до відходу єпис...