рганізації; пропорційно величині квот серед країн розподіляються СПЗ [3, с.495].
Країна, вимагала в іноземній валюті, виробляє їх купівлю у Фонду в обмін на еквівалентну суму в національній валюті, яка зараховується на рахунок МВФ в центральному банку даної країни. Після закінчення встановленого терміну кредиту країна зобов'язана зробити зворотний операцію, тобто викупити у Фонду знаходиться на спеціальному рахунку національну валюту і повернути отриману іноземну валюту. Такого роду кредити даються на строк до 3 років і рідше -5 років. За користування кредитами МВФ стягує комісійний збір у розмірі 0,5% від суми кредиту і процентну ставку за користування кредитом, розмір якої встановлюється на основі ринкових ставок, що діють у відповідний час (найчастіше це 6-8% річних). Якщо що знаходиться у МВФ національна валюта країни-боржника купується яких-небудь державою-членом, то це вважається як погашення заборгованості Фонду. p align="justify"> Розміри надаваних Фондом кредитів та можливості їх отримання пов'язані з виконанням країною-позичальником ряду умов, не завжди прийнятних для цих країн. p align="justify"> Перша сума іноземної валюти, що отримується країною-позичальником у розмірі до 25% її квоти, називається резервною часткою. Її розмір визначається як перевищення величини квоти над сумою що у розпорядженні Фонду (на спеціальному рахунку в центральному банку країни-позичальника) запасу національної валюти. Резервна частка зростає, якщо Фонд набуває у країни-позичальника її національну валюту для кредитування інших держав - членів МВФ. Сума позик, наданих країною-членом Фонду відповідно з додатковим кредитною угодою, утворює її кредитну позицію. p align="justify"> Резервна частка і кредитна позиція складають резервну позицію країни - члена МВФ. У рамках резервної позиції країна-член може автоматично, за першою вимогою, отримувати кредити від Фонду, причому за користування таким кредитом країна-член не платить комісійні та відсотки і їй не встановлюються строки повернення отриманого кредиту. p align="justify"> Засоби, отримані країною від Фонду понад резервної частки (вони становлять 100% від величини квоти), видаються на більш суворих умовах: гранична величина отримуваних коштів від МВФ, коли країна повністю використала резервну позицію (т.е . резервну частку і кредитну позицію), не повинна, як правило, перевищувати 125% її квоти. Куплені країною кошти понад резервної частки поділяються на 4 частини (траншу) по 25% кожна, і у міру використання цих частин (траншів) одержуваного кредиту вимоги по В«обгрунтованого використанняВ» коштів, що отримуються зростають. У В«листі про наміриВ», що спрямовується країною-позичальником Фонду, викладаються напрямки і заходи щодо використання кредиту, і Фонд контролює їх виконання. У тих випадках, коли, на думку Фонду, відбувається порушення країною-позичальником взятих зобов'язань, кредитування скорочуються, а може і повністю припинитися [1, c.94-99]. p align...