угоди в Кіото - домогтися сукупного скорочення до 2008-2012рр. відповідних викидів принаймні на 5%, для чого члени Європейського союзу і Швейцарія мають в обумовлені терміни знизити викиди на своїй території на 8%, США-на 7%, Японія - на 6% на рік. Зобов'язання на наступні періоди часу Сторони Конференції домовилися обговорити пізніше. p> Кіотський протокол передбачає реалізацію низки спільних програм, зокрема створення унікального механізму торгівлі квотами [16], що полягає в тому, що Сторони протоколу можуть перерозподіляти між собою (наприклад, перепродувати) дозволені ним протягом певного терміну обсяги викидів.
У Росії викиди парникових газів в кінці 90-х років минулого століття не перевищували допустимого рівня і зниження викидів не було потрібно. Так наприкінці 1998р. загальний викид в атмосферу був мінімальний і склав близько 70% від рівня базового 1990р. Прогноз, виконаний за ініціативи Світового банку, показав, що до 2010р. викид цих газів складе 96% від базового, а при впровадженні енергозберігаючих технологій - тільки 92%. Економічна криза і спад виробництва в Росії в кінці ХХ ст. Дозволяє їй мати невикористані квоти на викид діоксиду вуглецю приблизно в кількості 250 млн т/р. Крім того, в Росії в даний час існує 119 200 000 га земель, покритих лісом, а як відомо, 1 га лісу пов'язує 1,5 т вуглецю [17] на рік. Отже, тільки за рахунок лісопосадок в Росії за рік може бути пов'язано до 178,8 млн т вуглецю. p> Росія в 2004р. ратифікувала Кіотський протокол (Федеральний закон № 128 ФЗ від 04.11.04). Нашій країні поки це вигідно, бо в Кіото за точку відліку було взято 1990р., Після якого викиди в Росії знизилися. Тому участь у В«спільній справіВ» в даний час не тільки не вимагає грошових витрат, але і буде прибутковим ще близько 10 років. p> Справа в тому, що за розрахунками витрати на виконання Кіотських зобов'язань на національному рівні для більшості країн становлять 20-60 дол США за тонну CO 2 (або 80-200 дол США в перерахунку на 1т вуглець). Таким чином, навіть за найбільш песимістичними прогнозами, торгівля надлишками квот на викид парникових газів може давати близько 10 дол США за тонну. У сформованій ситуації Росія претендує на провідну роль на формувався міжнародному В«ринку вуглецюВ». Крім того, більш вільний доступ до міжнародних програм і фондам допоможе вирішити вітчизняні проблеми енергоефективності, енергопостачання та адаптації до нових кліматичних умов за рахунок міжнародних коштів, причому не взятих у борг, а фактично безоплатних. p> За оцінками, організації економічного співробітництва і розвитку, всього через кілька десятиліть зміни клімату можуть принести країнам колишнього СРСР річний збиток понад 20 млрд дол США, в тому числі, за розрахунками Світового фонду охорони дикої природи (WWF), збиток Росії складе 5-10 млрд/м. При цьому збиток США (а також країн Європейського Союзу) буде майже в 10 разів більше збитку Росії. Проте слід чітко розуміти, що для нашої краї...